Користування гуртожитками

Гуртожиток - спеціалізоване це житлове приміщення, призначене для нетривалого проживання громадян, що мешкають у звязку зі роботою на підприємстві (установі, організації) або навчанням у навчальному закладі, яким належить даний гуртожиток. Правою режим гуртожитків встановлений в нормах ЖК РФ, а також у Постанові Ради міністрів Української РСР від 11 серпня 1988 № 328 "Про затвердження примірного положення про гуртожитки" до ред. постанови Уряду РФ від 23 липня 1993 р. № 726 (далі Положення).

Відповідно до ст. 109 ЖК РФ під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки.

Керівники підприємств, організацій, установ та навчальних закладів несуть персональну відповідальність за правильну експлуатацію та санітарний стан гуртожитку, підтримання в ньому встановленого порядку, організацію побуту проживають та виховної роботи серед них.

Відповідно до п. 15 Положення адміністрація гуртожитку зобовязана забезпечити:

• створення необхідних житлово-побутових умов для проживаючих в гуртожитку;

• своєчасну видачу проживають меблів, постільних речей і іншого інвентаря;

• ознайомлення з вселяє відповідні оголошення, а також із правами й обовязками мешканців гуртожитку;

• належне утримання житлових приміщень, підїздів, вестибюлів, тамбурів, сходових клітин, кабін ліфтів та інших місць спільного користування, а також прибудинкової території;

• збереження майна громадян, що проживають в гуртожитку;

• вселення робочих, службовців, студентів, які навчаються, а також громадян інших в гуртожиток в суворій відповідності з виданими їм ордерами.

Адміністрація гуртожитку зобовязана всіляко враховувати пропозиції громадських організацій та мешканців гуртожитку громадян при здійсненні заходів щодо поліпшення житлово-побутових умов у гуртожитку.

Згідно з п. 11 Положення житлова площа в гуртожитку надається в розмірі не менше б кв. метрів на одну людину. Сімям надаються ізольовані житлові приміщення. Перевагою на отримання житлової площі в гуртожитку користуються громадяни, які мають право на першочергове та позачергове отримання житлових приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду,

а також передовики й новатори виробництва, інші робітники і службовці в випадках, встановлених рішенням трудового колективу.

Які проживають у гуртожитку, з одного боку, істотно обмежені в праві розпоряджатися займаної житловою площею (вони не мають права вимагати поділу, виділу, обміну житлової площі, вселення інших членів сімї, здачі в піднайом і т. п.), а з іншого - їм надано ряд додаткових повноважень, повязаних зі специфікою проживання в гуртожитку (користування меблями, постільними речами, інших предметів домашнього вжитку та культурно-побутового призначення і т. п.).

Проживають у гуртожитку, мають право (с. 12 Положення):

• користуватися наданою житловою площею, приміщеннями культурно-побутового та іншого призначення, вимагати забезпечення меблями, постільною білизною та іншим інвентарем гуртожитку, комунально-побутовими послугами, а також збереження належного їм майна;

• обирати й бути обраними до органів самоврядування гуртожитку, братиме участь в їх роботі, вносить пропозиції щодо поліпшення житлово-побутового та культурного обслуговування проживають у гуртожитках і домагатися їх реалізації;

• вимагати своєчасної заміни що прийшли в непридатність меблів, постільних речей та іншого інвентарю гуртожитку, а також усунення недоліків у жи-ліщно-побутовому обслуговуванні.

Проживають у гуртожитку, зобовязані (п. 13 Положення):

• використовувати надану їм житлову площу відповідно до її призначення;

• дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, пожежної безпеки та санітарно-гігієнічних правил;

• забезпечити схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, інвентарю, економно витрачати воду, газ, електричну та теплову енергію;

• своєчасно вносити плату за користування житловою площею, надані комунальні та інші послуги за встановленими ставками і тарифами;

• дотримуватися правил утримання прибудинкової території.

Відповідно до ст. 110 ЖК РФ припинили роботу сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, а також особи, що навчалися в учбових закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у звязку з роботою або навчанням. Що стосується працівників підприємств, установ, організацій, які оселилися в гуртожитку в звязку з постійною роботою, то згідно з ч. 2 ст. 110 ЖК РФ вони можуть бути виселені без надання іншого жилого приміщення тільки в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Якщо ці працівники звільнені з інших підстав (наприклад, за скороченням штатів і т. д.), то вони можуть бути виселені лише з наданням їм іншого житлового приміщення. У такому ж порядку, тобто з наданням іншого жилого приміщення, можуть бути виселені також інваліди війни та інших інвалідів з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих при захисті СРСР або при виконанні інших обовязків військової служби, або внаслідок захворювання, повязаного з перебуванням на фронті, и др., зазначені в ст. 108 ЖК РФ. Надаване в цих випадках жиле приміщення має знаходитися в тому ж населеному пункті, відповідати санітарним і технічним вимогам.

Особи, які вибувають з гуртожитку, зобовязані здати все майно, що рахується за ними. У разі недостачі або його пошкодженні вибувають з гуртожитку відшкодовують заподіяний збиток.