Особливості російської культури ХVI ст

Активізувався процес обєднання місцевих культурних традицій і становлення на основі їх синтезу єдиної національної російської культури.

Формування централізованої держави стало потужним стимулом для розвитку культури. Необхідність зміцнення внутрішнього та зовнішньополітичного становища держави зумовила небачене зростання перш державних потреб у розвитку різних галузей матеріальної і духовної культури.

Велику роль у зміцненні визначальних позицій Православної Церкви зіграв Стоглавий собор 1551, що спробувала регламентувати мистецтво. Як зразок у живопису проголошувалося творчість Рубльова, з точки зору його іконографії, тобто розташування фігур, ипользование певних кольорів і т. п. В архітектурі за зразок висувався Успенський собор Московського Кремля, в літературі - твори митрополита Макарія та його гуртка. Обмежуючи свободу творчості, рішення Стоглавого собору в той же час сприяли збереженню високого рівня майстерності.

Незважаючи на збереження панівних позицій Церкви, з XVI в. в російській культурі відчутніше, ніж колись, починають проявлятися світські і демократичні елементи.

Формування вітчизняної культури в умовах боротьби з іноземними завойовниками зумовило високий ступінь патріотизму, перевага героїчної тематики і яскраво виражені волелюбні тенденції.

Освіта єдиного централізованого держави, мовна та етнічна консолідація не привели до знищення культурної самобутності численних народностей, на основі яких сформувалася єдина великоруська. Синтез культур різних народів органічно поєднувався зі збереженням багатьох особливостей місцевої матеріальної і духовної культури. Культура нової держави носила явно виражений багатонаціональний характер.