Головна

Класифікація на основі предметообразующіх критеріїв

Як вже зазначалося, на основі даної класифікації економічні системи підрозділяються на си стем виробничих стосунків, функціональні та інституційної системи. Як було показано раніше, дана класифікація багато в чому збігається з виділенням складових частин сучасної економічної теорії.

По-перше, економічна система може бути представлена як сукупність функціональних ність зв'язків в економіці, що відбивають у межах певного «організаційного механізму» діяльність з використання обмежених ресурсів з метою максимального задоволення матеріальних потреб людей. Головне тут - конкретні функціональні зв'язки, що складаються у процесі руху товарних, грошових і ресурсних потоків в економіці (перш за все у сфері обміну).

Вказане розуміння економічної системи реалізовано у найбільш повному вигляді в неокласичному напрямку економічній теорії і в так званому неокласичному синтезі. Найбільш поширені і відомі російському читачеві варіанти "Економікс» відображають переважно саме дане розуміння економічної системи.

По-друге, економічна система може представлена як система про виробничій (соціально-економічних) відносин.Центральна ланка цих відносин - відносини присвоєння (перш за все - умов і результатів виробництва). Виробничі відносини виступають при цьому як суспільна форма продуктивних сил. Відображаючи їх зміни, виробничі відносини реалізують себе як історично розвиваються (у теоретичній системі - як генетично субординовані) відносини.

У найбільш розгорнутому вигляді вказане розуміння економічної системи було реалізовано К. Марксом і в радянській політичної економії, однак і сьогодні воно не втратило свого загальнонаукового значення. Мали місце ідеологізація та конфронтаційність в аналізі різних типів соціально-економічного привласнення не можуть заступити наукової і практичної важливості самої проблеми привласнення умов і результатів виробництва та взаємозв'язки виробничих відносин з розвитком продуктивних сил.

По-третє, економічна система може і бути представлена як сукупності інституцій з притаманним їм економічною поведінкою. При цьому в якості інститутів виступають такі суб'єкти економіки, як держава, що фірми, профспілки, а також право власності, закони, нврми, традиції та інші явища, що впливають на економічну поведінку.

Дане розуміння економічної системи реалізується в різних гілках інституційної (неоінстітуціональной) економічної теорії. До нього примикає і концепція «економічного порядку», що одержала поширення в німецькому ордолібералізме.