Головна Трудове Індивідуальні трудові спори Винесення рішення та його виконання КТС

Винесення рішення та його виконання КТС

Рішення КТС повинно бути законним і обгрунтованим. Законність цього рішення означає, що члени КТС визначили норми права, спрямовані на регулювання виникли між працівником і роботодавцем відносин, а також виділили із зазначених норм юридично значимі обставини.

Обгрунтованість винесеного КТС рішення дослідження припускає юридично значимих обставин на предмет їх підтвердження і спростування сукупністю представлених сторонами індивідуального трудового спору відносяться, допустимих, достовірних і достатніх доказів. Що відносяться у даному випадку визнаються докази, що спрямовані на підтвердження або спростування обставин, що входять до предмету доказування. Допустимими є докази, що отримані з дотриманням вимог чинного законодавства. Питання про достовірності та достатності доказів для підтвердження або спростування юридично значимих обставин, виділених із змісту норм, спрямованих на регулювання спірних відносин, визначаються членами КТС при винесенні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ТК РФ КТС приймає рішення таємним голосуванням простою
більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Для проведення таємного
голосування необхідні опитувальні листи з питаннями про доведеність юридично значимих
обставин для кожного члена КТЗ, урна а також для забезпечення таємного характеру
голосування. У звязку з викладеним члени КТС за участю сторін індивідуального трудового
суперечки повинні скласти опитні листи, включивши в їх зміст юридично значимі
обставини, що випливають із норм трудового права, спрямованих на регулювання спірних
відносин, а також вказавши в них обовязок по доведенню цих обставин. У звязку з чим
питання опитувального листа може бути сформульовано приблизно так: "Чи доведене
представниками роботодавця вчинення працівником дисциплінарного проступку у вигляді
відмови від виконання посадових обовязків 24 квітня 2004? " По відношенню до ра
ками питання з приводу даної події може бути сформульоване таким чином: "Доведено
Чи, що представник працедавця зажадав

24 квітня 2004 від працівника виконання обовязків, не передбачених трудовим договором? " Природно, в опитувальний лист може бути включений один з перерахованих питань, оскільки вони взаємозалежні, і позитивну відповідь на перше запитання спричиняє негативну відповідь на друге. Отже, в опитувальний лист повинні бути включені питання про доведеність юридично значущих обставин, що випливають із змісту норм трудового права, які регулюють спірні відносини. Особи, які беруть участь у розгляді індивідуального трудового спору в КТС, висловлюють свою думку з приводу включення в опитувальний перелік питань про юридично значимих обставин. Однак рішення про те, які питання будуть включені в опитувальний лист, КТС виносить простою більшістю голосів. Дане рішення може бути відображено в протоколі засідання КТС наступним чином: "КТС, радячись на місці, вирішила включити в опитувальний лист при винесенні рішення за заявою працівника (П.І.Б.) про зняття дисциплінарного стягнення такі питання". Далі в рішенні перераховуються включені в опитувальний перелік питання. Після чого затверджені КТС питання вносяться в опитувальні листи, що видаються членам КТС, що беруть участь у засіданні, вони можуть відповідати на поставлені питання в приміщенні або кабіні, де знаходиться урна для голосування. При проведенні голосування повинно бути виключено присутність інших осіб у приміщенні або кабіні, де голосує член КТС. Тобто кожен член КТС оформляє опитувальний лист і опускає його в урну в гордій самоті, що дозволяє визнати рішення КТС винесеною шляхом проведення таємного голосування. Після закінчення процедури голосування члени КТС витягують опитувальні листи з урни і на підставі відповідей на поставлені питання виносять рішення про те, чи підлягають задоволенню заявлені працівником вимоги, і якщо підлягають, то в якому обсязі. За результатами голосування членів КТС необхідно скласти резолютивну частину рішення КТЗ, у якому зазначаються час проведення засідання КТС, члени КТС, присутні на її засіданні, суть заявлених працівником вимог, а також суть прийнятого рішення КТС.

Дане рішення підлягає оголошенню в засіданні КТС, яке закінчується оголошенням резолютивній частині рішення. За наявності відповідних часових можливостей вирішення КТС на підставі результатів голосування може бути складено у повному обсязі. Відсутність таких можливостей дозволяє КТС винести резолютивну частину рішення. Потім КТС доручає одному з членів, які брали участь у її засіданні, скласти повний текст рішення. Повний текст рішення КТЗ повинен бути підписаний кожним її членом, які брали участь у розгляді заяви, за якою винесено дане рішення. Член КТЗ, який не згоден з прийнятим рішенням або викладеними в ньому мотивуваннями, зобовязаний підписати складену рішення, але при цьому він має право додати до неї особливу думку, що є складовою частиною документів, що оформляються КТС при розгляді індивідуальних трудових спорів. Мотивованого рішення має бути складено протягом трьох днів з дня його винесення. Порушення цього терміну не повинно спричиняти працівника і для роботодавця несприятливих наслідків, зокрема позбавлення права на оскарження рішення КТС. Термін для такого оскарження необхідно обчислювати із моменту складання вирішення КТС у повному обсязі та ознайомлення з ними учасників індивідуального трудового спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 ТК РФ у вирішенні КТС повинні бути вказано: 1) назва організації або її структурного під-поділу, в якому функціонує КТЗ; 2) прізвище, імя, по батькові, посада, професія або спеціальність яка звернулася до КТС працівника; 3) дати звернення в КТС і розгляду спору в КТС; 4) суть спору; +5) прізвище, імена, батькові членів КТС та інших осіб, присутніх на засіданні КТС; 6) суть рішення КТС та його обгрунтування з посиланням на закон, інший нормативний правовий акт, в тому числі на діючі в організації угоди, колективний договір; +7) результати голосування та прийняте рішення. Рішення КТС слід складати з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У вступній частині вирішення КТС зазначаються: 1) назва організації або її структурного підрозділу, у якому діє КТЗ; 2) прізвища, імя, по батькові членів КТС, що розглядають індивідуальний трудовий спір; 3) прізвище, назва, по батькові, посада, професія або спеціальність яка звернулася в КТС працівника і істота звільнених ним вимог; 4) прізвище, імена, батькові інших осіб, які беруть участь у засіданні КТС; 5) дата винесення рішення КТС. Описова частина рішення повинна починатися словами про те, що встановила КТС. У ній мають бути відображені: 1) дата звернення працівника в КТС; 2) стислий виклад заявлених працівником вимог і наведена їм мотивація для їх задоволення;

3) заперечення представників роботодавця на заявлені вимоги та їх мотиви, якщо
такі є, або посилання на відсутність представників роботодавця, про повідомлених
час і місце проведення засідання КТС, і відсутність їх заперечень на заявлені
працівником вимоги; 4) короткий виклад виступів інших осіб, які беруть участь у засіданні
КТС, за обставинами, що мають значення для правильного вирішення індивідуального
трудового спору. У мотивувальній частині слід вказати: 1) результати голосування щодо
юридично значимих обставин, включеним в опитувальний лист; 2) норми трудового права,
з яких випливають юридично значимі обставини, 3) докази, що підтверджують
юридично значимі обставини, їх оцінка на предмет достовірності і доведеності
юридично значущих обставин, що входять до предмету доказування; 4) докази, опро
Вергал юридично значимі обставини, доведеність яких дозволяє
задовольнити вимоги працівника, їх оцінка на предмет достовірності та достатності для
відмови в задоволенні вимоги працівника; +5) КТС прийняте рішення на підставі
результатів голосування про доведеність чи недоведеність юридично значимих
обставин, що входять до предмету доказування при вирішенні що виник індивідуального
трудового спору. У резолютивній частині слід відображати:

1) вирішення КТС в імперативній формі, зокрема, про відмову в задоволенні вимог працівника або вказівка на те, яких конкретно дії повинен здійснити роботодавець на підставі винесеного КТС рішення, наприклад, виплатити працівникові премію, скасувати наказ про накладення на працівника дисциплінарного стягнення; 2 ) порядок і терміни оскарження рішення КТЗ в судовому порядку; 3) дату набрання рішенням КТС законної сили за відсутності заяв про його оскарження. У звязку з цим роботодавець, який не погоджується з винесеним КТС рішенням, має повідомити в КТС про подання відповідної заяви до судового органу. Після чого рішення КТЗ не може вважатися що набрало законної сили, тому а воно не буде виконуватися в примусовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 389 ТК РФ вирішення КТС підлягає виконанню після вступу в законну силу, тобто після закінчення десяти днів, встановлених для його оскарження. Даний термін слід обчислювати з дати вручення сторонам індивідуального трудового спору повного тексту рішення КТС або з моменту відмови повноважного представника роботодавця від отримання рішення КТС. У ст. 389 ТК РФ передбачено два шляхи виконання вступили в законну силу рішень КТС. По-перше, рішення КТЗ може бути виконане повноважною

представником роботодавця без використання примусових механізмів реалізації його. Відповідно до ч. 1 ст. 389 ТК РФ працедавець має виконати рішення КТЗ протягом трьох днів з дати його вступу в законну силу. Рішення КТЗ після його вступу в законну силу може бути передано для виконання повноважному представнику роботодавця або самим працівником, або членом КТС. Вибір варіанту вручення рішення КТЗ для виконання залишається за працівником, який має право в письмовому заяві вимагати від КТС напрямки повідомлення повноважному представнику роботодавця про вступ вирішення КТС в законну силу і необхідності його виконання. Працівник може самостійно вимагати від повноважного представника роботодавця виконання винесеної рішення. Після закінчення трьох днів з дня набрання рішенням КТС в законну силу і невиконання його повноважним представником роботодавця працівник має право звернутися до КТС із заявою про видачу посвідчення для примусового виконання винесеного комісією рішення.

По-друге, рішення КТЗ може бути виконане в примусовому порядку за встановленими в законодавстві правилами. КТС зобовязана видати працівнику за його заявою посвідчення. Посвідчення КТС має бути видано після закінчення трьох днів з дня набрання рішенням законної сили. Строк для видачі посвідчення КТС законодавством не встановлено. Тому працівник має право вимагати видачу КТС посвідчення на примусового виконання винесеного комісією рішення в будь-який час після закінчення трьох днів після набрання рішенням законної сили. Термін отримання працівником посвідчення КТС для примусового виконання винесеної комісією рішення законодавством не обмежений. У період до отримання працівником посвідчення КТС роботодавець може виконати її рішення.

Після отримання посвідчення КТЗ працівник повинен предявити його для примусового виконання винесеного комісією рішення судового пристава-виконавця за місцем знаходження роботодавця, яка зобовязана виконати рішення КТС. Працівник зобовязаний передати отримане посвідчення КТС для примусового виконання її рішення протягом трьох місяців з дня його видачі. Пропуск працівником цього строку з поважних причин дозволяє КТС відновити цей термін. У цьому випадку до виданому КТС посвідчення при його предявлення для примусового виконання додається рішення КТС про відновлення строку для предявлення посвідчення до примусового виконання.

Відповідно до пп. 4 п. 1 ст. 7 ФЗ від 21 липня 1997 року № 119-ФЗ "Про виконавче провадження" посвідчення КТС є підставою для порушення виконавчого провадження з метою примусового виконання винесеного комісією рішення. Виконавчим документом посвідчення КТС названо і в ст. 389 ТК РФ. У звязку з чим посвідчення КТС, як і інші виконавчі документи, повинна мати у своєму змісті такі відомості: 1) дату винесення рішення КТЗ, на підставі якого видано посвідчення; 2) резолютивну частину рішення КТС з перерахуванням покладених цим рішенням на роботодавця обовязків; 3 ) дату набрання рішенням КТС в законну силу; 4) відомості про працівника, що є стягувачем у виконавчому провадженні, із зазначенням місця його проживання; 5) відомості про роботодавця, що є боржником у виконавчому провадженні, із зазначенням його банківських реквізитів.

У ст. 13 ФЗ "Про виконавче провадження" на судового пристава-виконавця покладено обовязок з виконання рішення КТЗ протягом двох місяців з дня предявлення працівником посвідчення КТС до примусового виконання. Відмова від ухвалення посвідчення КТС до виконання, від своєчасного а також порушення виконавчого виробництва, невиконання рішення КТС у встановлені терміни дозволяє працівникові оскаржити дії судового пристава-виконавця у районному (міському) суду за місцем знаходження відповідного підрозділу судових приставів-виконавців.

Судовий пристав-виконавець також має запропонувати працездатності дателю виконати рішення КТЗ в добровільному порядку. Відмова роботодавця від добровільного виконання рішення КТЗ згідно з ст. 81 ФЗ "Про виконавче провадження" є підставою для стягнення з нього судовим приставом-виконавцем виконавчого збору. Тоді як добровільне виконання рішення КТЗ дозволяє роботодавцю його уникнути сплати.