Головна Трудове Дисципліни праці Поняття дисциплінарного проступку

Поняття дисциплінарного проступку

Вчинення дисциплінарного проступку є юридично значущою обставиною при залученні працівника до дисциплінарної відповідальності. У звязку з чим слід визнати, що поняття "дисциплінарний проступок" є правовим. Дане поняття також розпадається на юридично значимі обставини, доведеність яких і дозволяє зробити висновок про вчинення працівником дисциплінарного проступку.

По-перше, юридично значущим обставиною при вчиненні працівником дисциплінарного проступку є невиконання або неналежне виконання працівником трудових обовязків, покладених на нього згідно з трудовим законодавством, угодами, локальними нормативними правовими актами і трудовим договором. Коло трудових обовязків працівника повинен бути визначений відповідно до трудового законодавства, покладання на працівника обовязків, які виходять за рамки його трудової функції без згоди працівника, і додаткової оплати дозволяє йому відмовитися від їх виконання. Така відмова відповідає чинному законодавству, тому працівник не повинен нести за нього тягар несприятливих наслідків. У звязку з чим коло трудових обовязків працівника слід визначати стосовно до існуючих тарифно-кваліфікаційними довідниками, виходячи з того, за якою трудової функції укладений з працівником трудовий договір. Працівник повинен бути ознайомлений з покладеними на нього трудовими обовязками. Для даного ознайомлення також встановлена письмова форма. Відсутність у роботодавця письмових доказів, що підтверджують ознайомлення з трудовими обовязками працівника, позбавляє його представників права у разі виникнення спору посилатися на показання свідків для підтвердження даного ознайомлення. Одним із доказів, що підтверджують коло покладених на працівника обовязків, є укладений з ним трудовий договір. Конкретні доручення працівникові в рамках його трудової функції також необхідно робити в письмовій формі. Доведеність невиконання дорученої завдання, що входить в трудову функцію працівника, і дозволяє зробити висновок про невиконання покладених на нього трудових обовязків. При предявленні працівнику претензій з приводу неналежного виконання трудових обовязків, повинно бути доведено, які конкретно дії не зробив працівник, які він повинен був зробити відповідно до своєї трудової функцією.

По-друге, обставиною, яке потрібно довести при здійсненні дисциплінарного проступку, є вина працівника в невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обовязків. Вина працівника у вчиненні дисциплінарного проступку може бути виражена у формі прямої або непрямого наміру. Тобто має бути доведено, що працівник бажав або свідомо допускав настання несприятливих для роботодавця наслідків. Інші форми вини при вчиненні дисциплінарного проступку, як правило, не існують. Винятки становлять випадки, коли дисциплінарний проступок здійснює

працівник, трудова функція якого повязана з діяльністю, що створює підвищену небезпеку для оточуючих, тобто з джерелом підвищенної небезпеки. Вказані працівники можуть вчинити дисциплінарний проступок у формі недбалості чи самовпевненості, тобто працівник може передбачати настання несприятливих для роботодавця наслідків, але думати, що йому вдасться їх уникнути.

По-третє, обставиною, що вимагають доведення при вчиненні працівником дисциплінарного проступку є неправомірність дій (бездіяльності) працівника. Працівник може правомірно відмовитися від виконання трудових обовязків, наприклад, в разі невиконання роботодавцем обовязків по своєчасної та у повному розмірі оплати його праці. У цьому випадку працівник відмовляється від примусової праці, тобто здійснює правомірні дії.

По-четверте, обставиною, яка підлягає доказуванню при вчиненні працівником дисциплінарного проступку, є наявність причинного звязку між працівником досконалими винними і неправомірними діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на нього трудових обовязків. Працівник може зробити винні і неправомірні дії, які не будуть повязані з виконуваними ним трудовими обовязками, наприклад, під час відпустки він може зявитися на роботі в стані алкогольного спяніння. У цьому випадку відсутній причинний звязок між його винними і неправомірними діями та виконанням трудових обовязків.

Доведеність перерахованих юридично значимих обставин, тобто їх підтвердження сукупністю відносяться, допустимих, вірогідних і достатніх доказів, дозволяє зробити висновок про вчинення працівником дисциплінарного проступку. Недоведеність хоча б одного з них свідчить про те, що працівник дисциплінарний проступок не вчинив.

У звязку з викладеним дисциплінарний проступок може бути визначений як вчинення працівником винного і неправомірної дії (бездіяльність), яке знаходиться в причинному звязку з невиконанням або неналежним виконанням покладених на нього з дотриманням вимог законодавства трудових обовязків.

Проте доведеність вчинення працівником дисциплінарного проступку не завжди призводить до виникненню у роботодавця права на застосування до нього заходів дисциплінарної відповідальності. Для застосування заходів дисциплінарної відповідальності повинен бути доведений складу дисциплінарного проступку. В даний склад входить перш за все субєкт дисциплінарної відповідальності. Таким субєктом є фізична особа, що вступила в трудові відносини і яка досягла певного віку. У ст. 63 мінімальний вік ТК РФ, з якого допускається прийняття на роботу, встановлено у 14 років. Тому особи, що вступили в трудові відносини до цього віку, не можуть бути визнано субєктом дисциплінарної відповідальності. До відповідальності за їх дії по загальним правилом залучаються законні представники (батьки, опікуни). Проте вони не перебувають з роботодавцем у трудових відносинах. Тоді як міри дисциплінарної відповідальності можуть бути застосовані до осіб, що уклали трудовий договір. У звязку з чим за здійснений працівником у віці до 14 років дисциплінарний проступок дисциплінарна відповідальність не може наступити. У силу чого зазначені особи не можуть бути визнані не лише субєктами дисциплінарної відповідальності, але і трудового права. Відповідальність за вчинені ними дії на підставі вимог законодавства можуть нести представники законні або опікуни. Отже, правовий статус працівників у віці до 14 років поділяється на їх права, обовязки, гарантії їх реалізації і виконання, а також на відповідальність законних представників, в тому числі опікунів. З цієї причини повноважним представником працівників у віці до 14 років виступають їх законні представники, у тому числі опікуни, вони ж мають і всіма елементами правового статусу субєкта трудового права.

До складу дисциплінарного проступку входить субєктивна сторона, тобто психічне ставлення робітника до неправомірного дії (бездіяльності). Вина в будь-якій її формі може бути доведена лише по відношенню до працівника, який здатний віддавати звіт у своїх діях і керувати ними. У зв `язку з чим працівник, який визнаний судом недієздатним, не може зробити винних дій, отже, і стати субєктом дисциплінарної відповідальності.

До складу дисциплінарного проступку входить обєкт, тобто конкретне положення правил внутрішнього трудового розпорядку або кокнретние трудові обовязки, які не виконані працівником або виконані їм неналежним чином. Відсутність конкретного порушення правил трудової діяльності також не дозволяє на законних підставах залучити працівника до дисциплінарної відповідальності.

До складу дисциплінарного проступку входить і обєктивна сторона, яка укладається в настанні несприятливих для роботодавця наслідків, що знаходяться в причинному звязку з досконалими працівником винними і неправомірними діями (бездіяльністю).

Доведеність розглянутих юридично значущих обставин, що а також наявність перерахованих елементів складу дисциплінарного правопорушення, які багато в чому повязані з цими обставинами, і дозволяє законним чином вирішувати питання про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарні проступки можуть бути класифіковані на види по різних підставах. Приміром, вони можуть бути розділені на види залежно від обєкта, що став предметом порушення. Зокрема, працівник може допустити порушення правил техніки безпеки, внутрішнього трудового розпорядку організації, режиму праці та відпочинку і т.д.

Дисциплінарні проступки можна класифікувати в залежності від того, який працівник їх зробив, то є за субєктним критерієм. Дисциплінарний проступок можуть зробити робітник, службовець, неповнолітній працівник. Дана класифікація також має правове значення, тому що існує особливий порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності неповнолітніх.

Дисциплінарні проступки можуть бути класифіковані за правових наслідків, які можуть настати для працівника, що допустив їх вчинення. У даному випадку можна виділити проступки, за які може піти як захід дисциплінарного стягнення звільнення, і інші дисциплінарні проступки, що карається іншими заходами дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарні проступки можуть бути класифіковані залежно від того, які наслідки для роботодавця вони спричинили. Дана класифікація також має правове значення для обгрунтування застосовуваної до працівника заходи дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарні проступки можуть бути класифіковані залежно від форми вини вчинила їх працівника. Зокрема, вони можуть бути вчинені навмисно або з необережності. Дана класифікація також може мати значення при застосуванні до працівника заходи дисциплінарної відповідальності.

В залежності від доведеності обставин, що визначають спеціальну дисциплінарну відповідальність, дисциплінарні проступки можуть бути поділені на загальні і спеціальні.

Перелік критеріїв класифікації дисциплінарних проступків на види не може бути визначений вичерпним чином, тому що в теорії і на практиці може зявлятися інші критерії, які мають правове значення при залученні працівника до дисциплінарної відповідальності.