Головна Трудове Дисципліни праці Поняття дисципліни праці

Поняття дисципліни праці

Термін "дисципліна праці" може вживатися в різних значеннях. Зокрема, дисципліна праці може бути повязана з технологічною дисципліною праці, яка передбачає дотримання встановлених законодавством технічних правил у процесі трудової діяльності. Проте технологічна дисципліна є лише частиною дисципліни праці, оскільки, крім технічних в процесі трудової діяльності слід дотримуватися і інші правила поведінки. Наприклад, трудова діяльність повинна протікати у встановлений час, виконання трудових обовязків має відбуватися в інтересах роботодавця, який зобовязаний створювати для цього необхідні умови праці.

У різних галузях знань застосовується термін "виробничої дисципліна". Цей термін позначає існуючий порядок на виробництві, він ширше поняття "трудова дисципліна" або "дисципліна праці". Окрім трудової, у виробничу дисципліну, зокрема, входять: забезпечення чіткої і ритмічної роботи організації, що працюють забезпечення сировиною, матеріалами, засобами для виконання трудової функції і т.д. Тому дисципліна праці є складовою частиною виробничої дисципліни. При цьому дисципліна праці покликана забезпечити правомірна поведінка працівника і представників роботодавця на виробництві шляхом виконання покладених на них обовязків та реалізації кореспондуючих їм прав. У звязку з викладеним можна зробити висновок про те, що повноважні представники роботодавця несуть відповідальність у цілому за дотримання трудової дисципліни. Тоді як працівники відповідають за дотримання виробничої дисципліни в рамках покладених на них трудових обовязків, тобто в частині дотримання трудової дисципліни.

Як правова категорія дисципліна праці може розглядатися в 4 аспектах. По-перше, як інститут трудового права. Як інститут трудового права дисципліна праці являє собою сукупність норм права, які мають наступний предмет правового регулювання: 1) регулюють внутрішній трудовий розпорядок організації; 2) встановлюють взаємні права та обовязки працівників і роботодавців; 3) визначають заходи заохочення за успіхи в праці; 4) визначають заходи дисциплінарної відповідальності працівників за неправомірну поведінку в процесі трудової діяльності. Нами неодноразово зазначалося, що права працівника кореспондують в обовязки роботодавця і, навпаки, права роботодавця кореспондують в обовязки працівника. Недотримання працівником своїх обовязків призводить до виникнення у повноважних представників роботодавця права на його притягнення до дисциплінарної відповідальності. У свою чергу недотримання роботодавцем своїх обовязків в області застосування норм про дисципліну праці призводить до позбавлення працівника кореспондуючих цим обовязків прав. Але при цьому працівники не мають повноважень щодо притягнення порушників до дисциплінарної відповідальності. У звязку з чим можна говорити про нерівність прав працівників і роботодавців, повноважні представники яких мають можливість залучити винних працівників до дисциплінарної відповідальності. Ця нерівність має компенсуватися наявністю у працівників права на самозахист трудових прав. Використання працівниками даного права дозволяє їм відмовитися від виконання покладених обовязків, наприклад, від виконання трудової функції у відповідь на неналежне виконання роботодавцем своїх обовязків, зокрема щодо створення необхідних умов праці.

По-друге, дисципліна праці може розглядатися як елемент трудових відносин, тобто
як їх складова частина. У ч. 1.  &nbsp

ст. 189 ТК РФ дисципліна праці визначена як обовязкова для всіх працівників підпорядкування правилам поведінки, визначеним відповідно до цього Кодексу, іншими законами, угодами, колективним договором та іншими локальними нормативними правовими актами організації, трудовим договором. Таким чином, як складова частина трудових відносин, дисципліна праці визначена через обовязки працівників щодо дотримання відповідних правил поведінки. Встановлені належним чином обовязки працівників кореспондують в права роботодавців, повноважні представники яких можуть залучати недбайливих працівників до дисциплінарної відповідальності. Роботодавець має право звільнити працівника від виконання покладених на нього обовязків без обмеження трудових прав. Подібне звільнення працівника від обовязків є поліпшенням його положення у порівнянні з законодавством. Наприклад, роботодавець може звільнити працівника від обовязку щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку. У цьому випадку працівник буде виконувати трудову функцію в зручний для нього час. Роботодавець може дозволити

працівникові виконувати трудову функцію в домашніх умовах. У подібній ситуації становище працівника порівняно з законодавством також покращується, тому що працівник звільняється від обовязку бути в певний час до місця знаходження роботодавця. Отже, звільнення працівників від обовязків, покладених на них нормами інституту "Дисципліна праці" без обмеження наявних прав, є поліпшенням правового становища працівників порівняно з законодавством. Подібне поліпшення відповідає вимогам ст. 8, 9 ТК РФ.

По-третє, дисципліна праці може розглядатися як один з принципів трудового права. Як принцип трудового права дисципліна праці визначається через право роботодавців вимагати від працівників тільки виконання тих обовязків, які обумовлені трудовим договором, укладеним відповідно до вимог законодавства, і обовязки працівників щодо належного виконання трудової функції з дотриманням встановлених в організації правил. Таким чином, дисципліна праці, як принцип трудового права, реалізується через права та обовязки працівників та роботодавців. Зазначені права та обовязки мають загальний характер, визначають сенс існування і розвитку норм інституту "Дисципліна праці". Що мають принципове значення слід визнати визначення співвідношення кореспондуючих прав та обовязків роботодавця і працівників у сфері застосування норм про дисципліну праці. Працівники повинні мати адекватні можливості щодо реагування на невиконання представниками роботодавця обовязків щодо створення умов праці, які необхідні для виконання працівниками правил поведінки в процесі трудової діяльності. Відсутність належних умов праці, тобто невиконання роботодавцем зазначених обовязків, є поважною причиною порушення працівником своїх трудових обовязків. Отже, невиконання роботодавцем покладених на нього обовязків в області дисципліни праці спричиняє виникнення у працівника права щодо відмови від виконання відповідних ним обовязків.

По-четверте, дисципліна праці може розглядатися як фактична поведінка працівників та повноважних представників роботодавця щодо дотримання встановлених в організації відповідно до вимог законодавства правил поведінки. Фактичний стан з дотриманням норм дисципліни праці може бути визначено з застосуванням формули ефективності дії джерел трудового права. Зокрема, шляхом співвідношення допущених порушень при застосуванні норм про дисципліну праці і кількості реально усунених порушень у даній сфері за той же період часу. Відсутність позитивної динаміки в усуненні порушень у сфері застосування норм про дисципліну праці є підставою для прийняття додаткових заходів для їх реалізації або для їх зміни у звязку з невиконання у даних умов праці. Кількість порушень, що перевищує реалізацію норм про дисципліну праці, свідчить про неможливість виконання приписів у відповідних умовах праці.

У цьому розділі нами будуть розглянуті норми інституту "Дисципліна праці" виходячи з предмета правового регулювання, на який спрямована їхня дія. Виняток зроблено для взаємних прав і обовязків працівників та роботодавців, більшість з яких розглянуто в попередніх розділах роботи. Принципове питання про співвідношення прав і обовязків працівників і роботодавців в сфері дисципліни праці, як уже зазначалося, має вирішуватися на користь надання працівникам можливості адекватно реагувати на невиконання роботодавцями обовязків зі створення нормальних умов праці.