Гарантії працівникам при тимчасовій непрацездатності, перекладі, медичне обстеження й здачі крові та її компонентів
На підставі ст. 183 ТК РФ в період тимчасової нетрудо-здатності роботодавець
виплачує працівникові допомога з тимчасової непрацездатності відповідно до
федеральним законом. Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується у відсотках від
заробітку працівника за 12 календарних місяців, що передують тимчасової
непрацездатності. У свою чергу розмір відсотків залежить від наявного у працівника
страхового стажу, тобто часу роботи, протягом якого були оплачені внески за даним
видом страхування. Наприклад, при стажі більше 8 років та допомога з тимчасової непрацездатності
виплачується в розмірі середнього заробітку працівника. Виняток встановлено у п. 2 ст. 8 ФЗ
"Про бюджет Фонду соціального страхування Російській Федерації на 2004 рік", яким
встановлено, що працівникам, які мають страховий стаж в обліковому періоді в 12 місяців менше
трьох місяців, допомога з тимчасової непрацездатності виплачується у розмірі
мінімального розміру заробітної плати. Працівникам, що подолав тримісячний страхової
барєр, які мають страховий стаж від трьох місяців до пяти років допомога виплачується в розмірі
60 відсотків їх середньої заробітної плати. При стажі від 5 до 8 років даний посібник
виплачується в розмірі 80 відсотків середнього заробітку працівника. Однак названим
Федеральним законом № 166-ФЗ від 21 листопада 2003 року подовжено на 2004 рік дію ст. 15 ФЗ
від 11 лютого-раля 2002 року № 17-ФЗ
"Про бюджет Фонду соціального страхування РФ на рік", в якій максимальний розмір допомоги з тимчасової непрацездатності визначений у 11 700 рублів. У звязку з викладеним як гарантії при тимчасової непрацездатності працівника виступають: 1) збереження за працівником на весь період непрацездатності місця роботи (посади). Роботодавець має право на час непрацездатності працівника прийняти на його місце іншого працівника за строковим трудовим договором. Однак після закінчення періоду тимчасової непрацездатності працівникові гарантується повернення на колишню робоче місце. У звязку з чим працівник, прийнятий на дане робоче місце, повинен бути звільнений чи переведений на іншу роботу (посаду). Конкуренції між працівниками на вказане робоче місце законодавство не допускає, так як воно гарантується хворому працівнику, та 2) збереження за працівником колишніх умов праці, які можуть бути змінені після повернення працівника з відпустки на підставах, встановлених законодавством. Сказане не стосується збільшення заробітної плати. Допомога по тимчасовій непрацездатності має виплачуватися в підвищеному розмірі із моменту збільшення заробітної плати в організації, якщо воно не виплачується в розмірі мінімальної заробітної плати; 3) збереження за працівником середнього заробітку або його частини в залежності від наявного у нього страхового стажу або виплата йому мінімального розміру оплати праці при страховому стажі в розрахунковому періоді в 12 місяців менше трьох місяців. У відповідності до ст. 184 ТК РФ при настанні тимчасової непрацездатності у звязку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням допомога з тимчасової непрацездатності виплачується працівнику у розмірі його середнього заробітку незалежно від стажу.
У відповідності до ст. 185 ТК РФ за працівниками, спрямованими на медичне обстеження, що проходять а також самостійно дане обстеження в силу вимог законодавства, зберігається середній заробіток за місцем роботи. У даному випадку в якості гарантій також виступають: +1) збереження за працівником місця роботи (посади); 2) збереження за працівником колишніх умов праці, які можуть бути змінені лише після закінчення медичного обстеження з дотриманням вимог чинного законодавства; 3) збереження за працівником середнього заробітку на весь період медичного обстеження. Суми середнього заробітку мають бути виплачені працівнику в дні виплати в організації заробітної плати, порушення цього правила є приводом для застосування ст. +236 ТК РФ, яка передбачає виплату відсотків за кожен день прострочення виплати належних працівникові сум, у тому числі і середнього заробітку за час медичного обстеження.
На підставі ст. +182 ТК РФ при переведенні працівника, що потребує відповідно до медичного висновку у наданні іншої роботи на іншу постійну роботу, за ним
зберігається попередній середній заробіток протягом одного місяця з дня переведення, при а
перекладі у звязку з трудовим каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням
здоровя, повязаним з роботою, середній заробіток зберігається за працівником до встановлення
стійкої втрати працездатності або до видужання працівника. У даному випадку як
гарантій виступають:
1) надання працівнику іншої роботи, яка може бути ним виконана без шкоди для
здоровя; 2) збереження середнього заробітку на період, встановлений у законодавстві; 3)
надання можливості брати до виконання попередньої роботи на тих самих умовах праці
під час відновлення працездатності, втраченої у звязку з виконанням трудової функції.
Відповідно до ч. 1 ст. 186 ТК РФ у день здачі крові та її компонентів, що а також в день повязаного з нею медичного обстеження працівник звільняється від роботи. У випадку, якщо працівник у день здачі крові за угодою з роботодавцем вийшов на роботу, йому надається на його прохання інший день відпочинку. Забороняється вихід на роботу в день здачі крові працівників, зайнятих на роботах із шкідливими й (або) небезпечними умовами праці, а також на важких роботах. При здачі крові та її компонентів у період щорічної відпустки, у вихідні та неробочі святкові дні працівнику на його прохання надається інший день відпочинку. Після кожного дня здачі крові працівнику надається додатковий день відпочинку, що на прохання працівника може бути приєднано до щорічної відпустки або використаний в інший час протягом календарного року, в якому здана кров. При безоплатної здачі крові та її компонентів у роботодавця виникає обовязок щодо збереження за працівником середнього заработка за надані в звязку з цим дні відпочинку. У даному випадку в якості гарантій виступають: +1) звільнення працівника від роботи в дні медичного обстеження, здачі крові та її компонентів, а також після здачі крові та її компонентів;
2) збереження за працівником місця роботи (посади) і колишніх умов праці у зазначені дні;
3) надання додаткових днів відпочинку при виході працівника на роботу в день здачі
крові та її компонентів після цього дня, які можуть бути приєднані до щорічної відпустки
або використані протягом календарного року, у якому здана працівником кров і її
компоненти; 4) збереження за працівником середнього заробітку за всі дні звільнення з роботи
у звязку із здачею крові та її компонентів, якщо вона зроблена безоплатно. У зв `язку з чим за
працівниками, що здали безоплатно кров та її компоненти, при використанні
додаткових днів відпочинку, що надаються за здачу крові та її компонентів, зберігається
середній заробіток.
Нами розглянуті основні гарантії, які мають звязок з медичними показниками і процедурами.