Головна Трудове Колективні договори і угоди Поняття, види та сторони угод

Поняття, види та сторони угод

У ч. 1 ст. 45 ТК РФ угоди визначені як правової акт, що встановлює загального соціально-принципи регулювання трудових відносин та повязаних з ними економічних відносин, що укладається між повноважними представниками працівників і роботодавців на федеральному, регіональному, галузевому (міжгалузевому) і територіальному рівнях в межах їх компетенції.

З цього правового поняття можна виділити декілька обставин, які його характеризують. По-перше, до них слід віднести укладення угоди на федеральному, регіональному, галузевому (міжгалузевому) і територіальному рівнях відповідно до наявних у представників сторін повноваженнями. Тобто на федеральному рівні угоди повинні укладати органів, що діють в масштабі Російської Федерації. Регіональний рівень передбачає укладання угоди між регіональними обєднаннями працівників і роботодавців та органами державної влади відповідного регіону. Відповідно на місцевому рівні в укладенні угоди беруть участь обєднання працівників і роботодавців, що діють на рівні місцевого органів самоврядування, а також безпосередньо орган місцевої самоврядування.

По-друге, з даного визначення випливає, що угода є правовим актом, тобто актом, що мають в своєму змісті обовязкові для виконання вимоги.

По-третє, правове поняття угода характеризується спрямованістю правової регламентації. Як предмет правового регулювання угодами вказані не лише соціально-трудових, а й повязані з ними економічні відносини. У звязку з викладеним у змісті угод зявлятися можуть не лише умови, які безпосередньо повязані з соціально-трудовими відносинами, але і положення з економічними показниками, які покликані забезпечувати соціально-трудові пільги.

Для укладення угод відповідні формуються комісії з регулювання соціально-трудових відносин. Подібні комісії, як уже зазначалося, створюються на федеральному, регіональному і місцевому рівнях.

Российская тристороння комісія з регулювання соціально-трудових відносин (РТК) розробляє генеральна угода. Генеральна угода встановлює загальні принципи регулювання соціально-трудових відносин на федеральному рівні. Генеральну угоду підписують повноважні представники обєднань працівників, роботодавців, Уряду РФ, які є членами РТК. У звязку з викладеним на момент укладення генеральної угоди його сторонами є загальноросійські об `єднання профспілок, загальноукраїнські обєднання роботодавців, що входять в склад боку РТК, а також Уряд РФ. Після введення в дію генеральну угоду поширюється на всіх працівників, роботодавців, органи державної влади та місцевого самоврядування. Тому в реалізації генеральної угоди беруть профспілки, роботодавців, органи державної влади та місцевого пункту, яке на підставі генеральної угоди стають учасниками відносин, змістом яких є сукупність кореспондуючих прав і обовязків, що випливають із змісту генеральної угоди. У звязку з викладеним стороною при виконанні генеральної угоди слід визнавати роботодавців, працівників та їх представників, органи державної влади та місцевого пункту, яке на підставі генеральної угоди реалізують свої права і виконують покладені на них обовязки. З цієї причини повноважні представники працівників, роботодавці та їх представники, державної влади та органи місцевого самоврядування, що потрапляють в сферу дії генеральної угоди, можуть оскаржити його зміст до Верховного Суду РФ, оскільки угоди є правовим актом федерального рівня.

Для укладення регіональних угод створюються регіональні комісії з регулювання соціально-трудових відносин. Такі комісії діють на рівні відповідного субєкта Російської Федерації. Регіональна угода встановлює загальні засади регулювання соціально-трудових відносин на рівні субєкта Російської Федерації. У висновку регіональної угоди беруть участь регіональні обєднання профспілок, регіональні обєднання роботодавців, органи державної влади відповідного субєкта Російської Федерації. У звязку з чим на момент укладення регіональної угоди його сторонами є регіональні обєднання працівників, регіональні обєднання роботодавців, органи державної влади субєкта РФ, що підписали угоду. Після укладення регіональної угоди воно поширюється на всіх роботодавців, працівників та їх представників, регіональні органи державної влади та місцевого органи самоврядування. Участь в укладенні угоди регіонального

органу державної влади спричиняє виникнення взаємних прав та обовязків у працівників та їх представників, роботодавців та їх представників, регіональних органів державної влади. Отже, у реалізації положень регіональної угоди участь працедавці, працівники, їх представники, регіональні органи державної влада, органи місцевого самоврядування відповідного субєкта Російської Федерації. У звязку з цим стороною під час виконання регіональної угоди необхідно визнавати роботодавців, працівників та їх представників, органи державної влади та місцевого органи самоврядування, які на підставі регіональної угоди реалізують свої права і виконують покладені на них обовязки. З цієї причини повноважні представники працівників, роботодавці та їх представники, органи державної влади та місцевого органи самоврядування, що потрапляють під застосування регіональної угоди, можуть оскаржити це угода до суду відповідного субєкта Російської Федерації, оскільки регіональна угода є правовим актом, що діють на території субєкта Російської Федерації .

Галузеве (міжгалузеве) угода визначає загальні умови оплати праці, трудові гарантії і пільги працівникам галузі (галузей). Галузеве (міжгалузеве) угода може бути укладена на федеральному, регіональному та місцевому рівнях. У звязку з чим можуть створюватись галузеві (міжгалузеві) комісії з укладення зазначеної угоди, в яких складу входять галузеві (міжгалузеві) обєднання працівників і роботодавців федерального рівня, відповідні федеральні органи виконавчої влади. На регіональному рівні також можуть бути створені галузеві (міжгалузеві) комісії з укладення угод. До складу таких комісій входять галузеві (міжгалузеві) обєднання працівників і роботодавців регіонального рівня, а також органи виконавчої влади субєкта Російській Федерації, що здійснюють управління відповідною галуззю або галузями. На місцевому рівні також можуть бути створені галузеві (міжгалузеві) комісії з укладення галузевих (міжгалузевих) угод, до складу яких входять галузеві (міжгалузеві) обєднання працівників і роботодавців місцевого рівня, а також галузеве (міжгалузеве) підрозділ органу місцевого самоврядування. Під час підписання галузевих (міжгалузевих) угод його сторонами виступають галузеві (міжгалузеві) зєднання працівників і роботодавців федерального, регіонального чи місцевого рівня, що а також галузеві (міжгалузеві) органи виконавчої влади федерального або регіонального рівня або галузеві (міжгалузеві), структурні підрозділи органів місцевого самоврядування. Галузеві (міжгалузеві) угоди поширюються на обєднання працівників, роботодавців, органи державної влада, органи місцевої самоврядування, повноважні представники яких брали участь у їх укладанні. Застосування галузевих (міжгалузевих) угод має свої особливості. Якщо генеральну і регіональне угоди поширюються на всіх працівників, роботодавців, їх представників, що діють на території Російської Федерації або її субєкта, галузеві (міжгалузеві) угоди можуть бути застосовані по відношенню до роботодавців і працівників, що мали представництво при укладанні галузевого (міжгалузевого) угоди. Застосування галузевого (міжгалузевого) угоди обумовлено складом що беруть участь в його укладанні осіб у звязку з тим, що органи виконавчої влади і місцевої самоврядування, які приймають участь в його укладанні, не мають при його укладенні представництва, що забезпечує поширення галузевого (міжгалузевого) угоди на всіх працівників і роботодавців галузі (галузей) відповідної території. Далеко не всі федеральні міністерства і відомства наділені повноваженнями видавати актів, обовязкові для виконання всіма роботодавцями відповідних їх діяльності галузей. Структурні підрозділи регіональних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування також не мають повноважень з видання актів, обовязкових для роботодавців, що здійснюють діяльність у керованої ними галузі (галузях) на відповідній території. У звязку з викладеним галузеві (міжгалузеві) угоди автоматично не можуть бути поширені на всіх роботодавців і працівників визначеної в ньому галузі на відповідній території. Для застосування угоди по відношенню до конкретного роботодавцю необхідно, аби він був членом відповідного галузевого (міжгалузевого) `єднання роботодавців, що брав участь у його укладенні. На підставі ст. 8 ФЗ "Про обдіненіях роботодавців" від 30 жовтня 2002 року в роботодавця в силу факту членства в обєднанні роботодавців виникає обовязок щодо виконання укладених ним угод, зокрема галузевих (міжгалузевих) угод. З цієї причини роботодавець, який є членом галузевого (міжгалузевого) обєднання роботодавців, що уклав галузеве (міжгалузеве) угоду, зобовязаний виконувати його положення. Тобто він стає безпосереднім виконавцем галузевого (міжгалузевого) угоди з боку роботодавців. У силу чого даного роботодавця при виконанні угоди необхідно визнавати повноважним представником боку галузевої

(міжгалузевого) угоди. Обєднання роботодавців, працедавці, повноважні представники працівників, на які поширюється чинність галузевого (міжгалузевого) угоди в залежності від рівня його укладення, можуть оскаржити таку угоду до Верховного Суду РФ, суд субєкта Російської Федерації, районний (міський) суд, оскільки галузеве (міжгалузеве) угода є правовим актом відповідно до федерального, регіонального або місцевого рівня.

Для застосування галузевих угод по відношенню до роботодавців, яка не мала представництво при його укладенні, встановлена особлива процедура залучення до виконання окремих положень.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 ТК РФ у випадках, коли на федеральному рівні укладена галузева угода, керівник федерального органу виконавчої влади з праці, тобто Мін-праці РФ, має право запропонувати роботодавцям, які не брали участь в укладенні цієї угоди, приєднатися до цієї угоди. Якщо роботодавці протягом 30 календарних днів з дня отримання даної пропозиції не представили в Мінпраці РФ письмову мотивовану відмову від приєднання до нього, то угода поширюється на них з дня отримання зазначеної пропозиції. Відзначимо, що відмова від приєднання до угодою має бути мотивований роботодавцем. Отже, такий відмова може бути оскаржена зацікавленими особами, наприклад профспілками відповідного рівня, у судовому порядку на предмет перевірки його обгрунтованості. Визнання відмови необгрунтованим дозволяє зобовязати роботодавця приєднатися до укладення угоди, що а також порушити клопотання про притягнення роботодавця до адміністративної відповідальності за необгрунтована відмова в укладенні угоди. У свою чергу роботодавець після приєднання до згоди стає повноважним представником сторони угоди під час її реалізації. У силу чого роботодавець може оскаржити дане угоду до Верховного Суду РФ, оскільки федеральний галузеве (міжгалузеве) угода є правовою саме актом федерального рівня.

Для укладення територіальних угод створюються територіальні комісії з регулювання соціально-трудових відносин. До складу цих комісій входять представники місцевих обєднань профспілок та роботодавців, а також органів місцевої самоврядування. Територіальне угода встановлює загальні умови праці, трудові гарантії і пільги працівникам відповідного муніципального утворення.

Територіальні угоди є обовязковими для всіх роботодавців, працівників, їх представників, що здійснюють діяльність на свою території відповідного муніципального утворення, а також для органів місцевої самоврядування. Участь органів місцевого самоврядування у висновку територіального угоди забезпечує дотримання передбачених ним загальних умов праці, трудових гарантій та пільг працівникам на території відповідного муніципального освіти всіма роботодавцями. На момент укладання територіального угоди його сторонами виступають місцеві обєднання працівників і роботодавців, також а орган місцевого самоврядування. Після укладення угоди реалізація що містяться в ньому положень здійснюється працівниками, роботодавцями, їх представниками, органом місцевого а також самоврядування. Тому від імені сторони територіального угоди під час її виконання можуть виступати роботодавці, повноважні представники працівників, на яких розповсюджується ця угода. У звязку з чим роботодавці, представники працівників, що потрапляють в сферу застосування територіального угоди, можуть оскаржити його в районний (міський) суд.

У ст. 45 РФ ТК дан не вичерпний перелік угод. У ній нічого не сказано про можливість укладення професійних угод. Хоча в ст. 18 Закону РФ "Про колективні договори і угоди" дано поняття професійної тарифної угоди. Відповідно до нього встановлюються норми оплати та інші умови праці, а також соціальні гарантії і пільги для працівників окремих професій. Сказане дозволяє зробити висновок про те, що трудове законодавство дозволяє укладати професійні угоди на федеральному, регіональному та місцевому рівнях. Професійне угоду, приміром, можуть укласти працівники міліції. Для розробки та укладення професійної тарифної угоди на відповідному рівні може бути створена комісія з професійних обєднань працівників та роботодавців, а також органів державної влади та місцевого самоврядування. Професійне угода поширюється на всіх роботодавців, що мали представництво в комісії при його укладенні. У звязку з чим при реалізації даної угоди працедавці, є членами професійного обєднання роботодавців, уклав угоду, стають повноважними представниками сторони даної угоди. З цієї причини вони можуть оскаржити таку угоду в залежності від рівня його укладення до Верховного Суду РФ, регіональний суд або районний (міський) суд, оскільки професійне тарифне

угода визнається законодавством правовим актом відповідно до федерального, регіонального, місцевого рівня.

Змінами, внесеними до ст. 45 ТК РФ, передбачається укладення міжрегіональних угод. Міжрегіональне угода покликана встановити загальні принципи регулювання соціально-трудових відносин на декількох території субєктів Російської Федерації. Отже, можуть бути створені та комісії з укладення міжрегіональних угод. До складу цих комісій повинні входити представники обєднань працівників та роботодавців, що діють на регіональному рівнях, а також органів державної влади субєктів Російської Федерації, на території яких буде діяти міжрегіональну угоду. Участь в укладанні міжрегіональної угоди повноважних представників органів державної влади субєктів Російської Федерації передбачає на покладання них обовязки із забезпечення дотримання встановлених цією угодою принципів регулювання соціально-трудових стосунків.

Тому міжрегіональну угоду поширюється на всіх роботодавців, працівників, їхніх представників, органи місцевого самоврядування, що здійснюють свою діяльність на субєктів території Російської Федерації, які уклали цю угоду. У звязку з викладеним повноважними представниками сторони при реалізації умов міжрегіональної угоди виступають роботодавці, повноважні представники працівників, які потрапляють в сферу його дії. Сказане дозволяє роботодавцям і повноважним представникам працівників оскаржити міжрегіональну угоду в один з регіональних судів, території юрисдикції якого діє така угода. Очевидно, що і міжрегіональна угода є правовим актом, що поширює свою дію на територію відповідного субєкта Російської Федерації. У силу чого суд даного субєкта Російської Федерації має повноваження з розгляду заяви про незаконність чи необгрунтованість даної угоди.

Нами розглянуті основні види угод. Особливістю угод, як договорів про працю, є їх укладення представниками працівників і роботодавців, які не завжди мають повноваження на укладання угод на користь даного конкретного роботодавця. Участь органів державної влади федерального і регіонального рівня, що а також органів місцевої самоврядування забезпечує дотримання умов угод, укладених за участю повноважних представників названих органів, на території, де вони здійснюють свою діяльність, роботодавцями та представниками працівників. У звязку з чим при умов реалізації угоди, яка є різновидом договору про працю, повноважною стороною стають конкретні роботодавці, працівники, їх представники, які потрапляють в сферу застосування його положень. Таким чином, на стадії виконання угод настає суттєве збільшення числа субєктів, що виступають у якості сторони даних договорів про працю при реалізації передбачених ними прав і виконанні встановлених у них обовязків.