Головна

Юрисдикційні органи як субєкти трудового права

Державні органи контролю за дотриманням трудового законодавства, зокрема інспекції праці, органи державного нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості, органи державного енергетичного нагляду, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, органи державного нагляду за ядерною і радіаційною безпекою можуть брати участь у відносинах з нагляду за дотриманням правил поведінки іншими субєктами трудового права, а також щодо врегулювання трудових суперечок. З ст. 2 Конституції РФ треба, що захист прав і свобод людини і громадянина, в тому числі і у сфері праці, є обовязком держави. Одним з напрямків виконання даної державної обовязки є здійснення державного контролю за дотриманням трудового законодавства. У звязку з чим права працівників та їх представників на звернення до органів державного нагляду за дотриманням законодавства про працю кореспондує обовязок названих органів своєчасно усунути порушення прав і свобод у сфері праці. Невиконання, а також неналежне виконання перерахованими органами своїх обовязків може стати підставою для їх залучення до встановлених у законодавстві заходів відповідальності. Наприклад, працівники, їх представники вправі вимагати відшкодування збитків, завданих з вини органів державного контролю за дотриманням трудового законодавства, а також компенсації моральної шкоди, завданої винними і неправомірними діями посадових осіб зазначених органів. У свою чергу органи державного контролю за дотриманням трудового законодавства має право вимагати від представників роботодавця усунення порушень прав і свобод людини і громадянина у сфері праці. Даній праву кореспондує обовязок роботодавця усунути

такі порушення. Роботодавці, їх представники, працівники та їхні представники мають право оскаржити в суді дії та рішення посадових осіб органів державного нагляду за дотриманням законодавства про працю. У такому разі ці органи виступають як зацікавлених осіб, а визнання їх дій незаконними може стати приводом для предявлення позовних вимог про відшкодування збитків і компенсації моральної шкоди. Перераховані елементи правового статусу органів державного нагляду за дотриманням трудового законодавства дозволяють віднести їх до числа субєктів трудового права.

Органи з врегулювання індивідуальних трудових спорів також є субєктами трудового права. З ст. 18 Конституції РФ треба, що система судів загальної юрисдикції існує з метою забезпечення прав і свобод людини і громадянина правосуддям, очевидно, що дане конституційне правило поширюється і на права і свободи у сфері праці. У звязку з чим праву працівників, їхніх представників звернутися за судовим захистом кореспондує обовязок суду забезпечити правосуддям права і свободи людини і громадянина у сфері праці. Неналежне виконання судовими органами даного обовязку може стати приводом для предявлення до держави вимог про відшкодування понесених у звязку з неправомірними діями посадових осіб судової системи збитків і компенсації моральної шкоди. Роботодавці також нe позбавлені можливості вимагати відшкодування збитків, завданих з вини недбалих служителів судової влади. У звязку з чим судові органи варто визнати субєктами трудового права.

КТС, як орган з розгляду індивідуальних трудових спорів, також зобовязана правильно і своєчасно вирішувати що надходять на її розгляд заяви. Неналежне виконання даного обовязку може стати підставою для відшкодування роботодавцем, а в ряді випадків і працівником понесених у звязку з винесенням рішення КТС збитків. Члени КТС несуть відповідальність перед працівниками і роботодавцем, наділивши їх повноваженнями по розгляду трудових спорів. Сказане дозволяє віднести КТС до числа субєктів трудового права.

Примирна комісія, трудовий арбітраж, посередник, служба по врегулюванню колективних трудових спорів також є субєктами трудового права. Перераховані органи та особи несуть певні обовязки і володіють окремими правами щодо врегулювання колективних трудових спорів. Неналежне виконання ними своїх функцій може стати підставою для відповідальності роботодавців і представників працівників, а також для відмови від їх послуг щодо врегулювання колективного трудового спору. Представники зазначених органів можуть брати участь у справі про визнання страйку незаконним. У звязку з чим можливо зробити висновок про те, що перераховані органи та особи володіють елементами правового статусу субєкта трудового права.

Нами розглянуті учасники відносин, на регулювання яких спрямовані норми трудового права. Перелік субєктів трудового права не можна визнати вичерпним. Наприклад, таким субєктом можуть бути визнані правозахисні організації, які виступають на захист прав та інтересів працівників. Однак для того, щоб стати субєктом трудового права, необхідно володіти розглянутими елементами правового статусу.