Головна

Міжнародно-правове прогнозування 2

Як вже неодноразово відзначалося, особливе значення в наш динамічний століття набуває проблема передбачення майбутнього. Одна з характерних рис нашого часу полягає в тому, що вперше безпосередньо вирішується питання про майбутнє всього людства. Проблеми майбутнього закономірно займають все більш важливе місце в політиці, економіці, ідеології, у свідомості людей. Однак поки результати не дуже обнадійливі. Дослідники відзначають, зокрема, відсутність перспектив у розумінні та реакції суспільства на що стоять перед людством планетарні проблеми. Тим часом доля людства як єдиного цілого вирішується в сфері міжнародних відносин.

Відсутність необхідних уявлень про майбутню міжнародній системі не раз наголошувалося і керівниками зовнішньої політики країн. Тим часом для визначення перспектив світової розвитку є необхідні умови, перш за все досить високий рівень науки. Правда, для цього потрібні великі сили і відповідні ресурси. Але завдання вирішується, необхідно лише об'єднати зусилля дослідників багатьох країн.

Не тільки для з'ясування перспектив, але й для реалізації створюваних з їх урахуванням програм є необхідні умови. Поступово зростає організованість міжнародних відносин. Підвищується роль міжнародних організацій, поширюються й інші форми співробітництва держав в управлінні світовою системою. Серед інструментів управління міжнародними відносинами важливе місце займає міжнародне право. Головним завданням міжнародного права стало забезпечення майбутнього існування і розвитку людства.

Могутність що знаходяться в руках людини засобів впливу на природу і суспільство настільки велике, що вже сьогодні необхідно враховувати наслідки вживаються дій і відповідно їх регулювати. Міжнародне право традиційно було звернене до минулого; спираючись на досвід, воно закріплювало практику, що склалася. Подібний підхід стає дедалі небезпечнішим. Згадаймо, що хімічна і ядерну зброю було застосовано спочатку, і лише потім були заборонені застосування випробування першого і другого. Людство більше не може дозволити собі вчитися на таких помилках.

Для права міжнародного співтовариства прогнозування має особливе значення. Право являє бажану модель відповідною міжнародної системи. Воно містить інформацію про поведінку, необхідній для втілення моделі в життя. Як і всяке інше явище, міжнародне право являє собою єдність минулого, сьогодення і майбутнього. У Шекспіра в "Генріху IV" говориться:

Є в життя всіх людей порядок якийсь, що

Що минулих днів природу розкриває.

Зрозумівши його, пророкувати можливо

З відомою точністю прийдешній хід

Подій, що ще не народилися,

Але в надрах цього приховуються,

Як насіння, речей зародки,

Їх висадить і зросте їхній час.

Міжнародне право існує в трьох видах:

1) формальне право - право, як воно викладено в нормах;

2) фактичне право - право, як воно втілено в реальних відносинах;

3) ідеальне право - ідеальна модель права.

Існування всіх цих трьох видів закономірно. Життя і розвиток права протікають у взаємодії цих видів. Формальне право піднімає до свого рівня фактичне право і йде далі, наслідуючи ідеальному праву.

Розвиток права детермінується суспільством. Право не має суттєво відставати від соціального прогресу або значно його випереджати. Однак протягом певного випередження необхідно, з тим щоб сприяти підйому міжнародних відносин на новий рівень.

Необхідність у більшій мірі орієнтувати міжнародне право на майбутнє підкреслюється і російськими юристами. Практика робить у цьому напрямку певні кроки. Прикладом може служити визначення правового режиму небесних тіл, морського дна та ін

Вже сьогодні необхідно приділити саме серйозну увагу теорії та практиці прогнозування міжнародних відносин і міжнародного права. Значення прогнозування відзначається як теоретиками, так і практиками. В останні роки в доповідях Генерального секретаря ООН підкреслюється значення превентивної дипломатії, покликаної попереджати небажаний розвиток подій. Певною спробою визначити перспективи розвитку міжнародного права є програма Десятиліття міжнародного права ООН. Сказане пояснює зростаючий інтерес науки міжнародного права до майбутнього його розвитку.

Міжнародному праву доводиться вирішувати все більш масштабні проблеми в умовах зростаючого динамізму міжнародного життя. Це подовжує радіус дії міжнародних норм та зводить прогнозування та планування на рівень однієї з головних завдань. Значення своєчасного прогнозування для національної безпеки наголошує Концепція національної безпеки Росії.

Прогноз необхідний для надання політиці впевненості і послідовності, що є необхідною умовою її ефективність. Міжнародно-правове регулювання, що виражає політику з чітко визначеними цілями і послідовно здійснюване, надає, за інших рівних умов, більший вплив на міжнародні відносини, ніж регулювання, засноване на "прагматичної", "емпіричної" політиці, яка не має достатньо чіткої перспективи і йде від однієї проблеми, що виникла до іншої. На жаль, зовнішня політика таких країн, як Росія та США, значною мірою є саме такою.

Опції міжнародно-правового прогнозування полягають у наступному:

а) давати інформацію про майбутнє;

б) визначати можливі й оптимальні шляхи, методи та засоби досягнення поставлених цілей;

в) активно впливати на формування майбутнього.

У зв'язку з останньою функцією зазначимо, що прогнозування володіє власними засобами впливу на реальність, головним чином через свідомість і волю людей. Прагматична політика обумовлена традиційним політичним мисленням, що концентрується на вирішенні завдань нинішнього дня. Не завжди приймається в увагу, що врегулювання конкретних запитань без урахування перспективи є ненадійним і здатним породити завтра ще складніші проблеми. Перспективно тільки перспективне врегулювання.

Більше складнощі породжує правове мислення. Воно традиційно звернене до минулого. При створенні та застосуванні норм держави спираються на досвід минулого. Що ж стосується застосування норм з урахуванням майбутнього, то до цього юристи ставляться скептично. Не можна не погодитися до думки, що міститься у доповіді колишнього Генерального секретаря ООН Б. Бутроса Галі "Порядок денний для миру": "Ми повинні керуватися не тільки прецедентами, хоч би якими мудрими вони не були, а й потребами майбутнього".

З урахуванням здатності прогнозів впливати на свідомість і волю людей їх ділять на самоорганізуються і саморуйнуються. Перші допомагають мобілізації зусиль з метою реалізації прогнозованої моделі, друга - з метою запобігання формування небажаної моделі. На основі прогнозу формулюються відповідні ідеї, завдання, принципи, які служать інструментами реалізації або запобігання реалізації прогнозу.

Прогнозування має саме істотне значення для зовнішньої політики. Встановлення зовнішньополітичних цілей та їх успішна реалізація неможливі без урахування майбутнього. Прогнозирование сприяє оптимізації практичної діяльності, зниження питомої ваги емпіризму і рутинної обмеженості. Все це дається взнаки і на позиції держави щодо міжнародного права. Прогнозування сприяє усвідомленню державами своїх довготермінових інтересів, яким відповідає загальне повагу міжнародного права.

По своєму характеру прогнози поділяють на утопічні (песимістичні та оптимістичні) і реалістичні. На особливу увагу заслуговують досить розповсюджені песимістичні прогнози. Здавна відомі Людству прогнози такого роду, як iдеї "судного дня", катастрофічною кінцівки нашої історії. Однак історія говорить про величезну життєву силу соціальної організації людства, яка забезпечувала їй виживання і відкривала шлях до подальшого розвитку. Чи не раз демонструвала в свої можливості подолання криз і міжнародна система. Згадаймо, як ця система у короткий термін істотно перебудувалася під час Другої світової війни в ім'я ліквідації що нависла над людством загрози. Впоралася ця система і з небезпеками "холодної війни". Все це вселяє обгрунтований оптимізм.

Особливості міжнародно-правового прогнозування. Майбутнє міжнародного права визначається тенденціями світового розвитку. Тому міжнародно-правове прогнозування має спиратися на прогноз соціального розвитку в цілому. Однак у силу своєї автономії право володіє і власними особливостями розвитку. Це дає підставу говорити про особливу галузі знань - міжнародно-правової прогностики. Наявність такої галузі в науці міжнародного права - свідчення її зрілості. Важливою передумовою розвитку міжнародно-правової прогностики з'явилися досягнення загальної теорії міжнародного права.

При прогнозуванні як теоретикам, так і практикам доведеться широко використовувати досягнення багатьох галузей знання, а також їх інструментарій, включаючи ЕОМ. Особливо важливим є використання останніх для регулярної обробки величезної інформації, що стосується практики держав і міжнародних організацій. Це стосується інформації про створюваних нормах, про врегулювання тих чи інших ситуацій. Важливим є аналіз дотримання і порушення конкретних норм. Зростає значення аналізу величезної кількості резолюцій міжнародних органів та організацій, які багато в чому передбачають розвиток міжнародного права, є свідченням стану і тенденцій розвитку міжнародно-правової свідомості.

На сучасному етапі основне місце займає, мабуть, метод інтуїтивного передбачення, в основі якого лежить накопичений цією особою досвід, а також спирається на цей досвід екстраполяція. Чималими можливостями володіє метод аналогії, як тимчасової, так і предметною. Користь приносять колективна експертна оцінка, сценарії, моделювання.

Особливий інтерес представляє моделювання, яке полягає у створенні реально можливої і бажаної моделі, наприклад проекту договору. Той, хто детально пропрацював можливий проект майбутнього договору, досліджував позиції різних держав, за інших рівних умов займають переважну позицію в порівнянні з тими, хто цього не зробив. При моделюванні використовуються сценарії, експертні оцінки та ін Кращий результат зазвичай дає поєднання різних методів та прийомів.

Суттєвою особливістю міжнародно-правового прогнозування є місце, займане прескріптівним, або нормативним, прогнозом. Дескриптивний, тобто описовий, прогноз покликаний визначати можливі варіанти майбутнього. Прескріптівний, тобто наказує, прогноз вказує бажаний варіант майбутнього і наказує належну поведінку.

Таким чином, науковий прогноз являє собою важливу умову ефективності міжнародно-правового регулювання. Однак сам по собі він не гарантує успіху. Він повинен вміло використовуватися в практичній діяльності. Раніше підкреслювалося значення обліку майбутнього у зовнішній політиці держав. Однак це жодною мірою не означає девальвації нинішніх проблем. Інакше, навіть маючи прогнозом загального розвитку ситуації, але не знаючи конкретних методів і засобів впливу на неї вже сьогодні, можна потерпіти невдачу. Прогноз ефективний тоді, коли він поєднується з високим рівнем поточного міжнародно-правового регулювання.

Всі раніше сказане свідчить, що майбутнє ставить перед людиною і державою чимало складних проблем. І, на жаль, доводиться констатувати, що ні людина, ні держава поки не готові до їх вирішення. Головне укладена, мабуть, в недооцінці спільних інтересів, роль міжнародного співтовариства, а також у відсутності належної уваги до майбутнього.

Міжнародне право є одним з найбільших досягнень людської цивілізації. Воно пройнятий духом гуманності. Воно не тільки виховує людей в дусі поваги до себе подібним, але і служить інструментом регулювання в самій складній соціальній сфері.

Останнє десятиліття XX ст. було оголошено Десятиліттям міжнародного права ООН. Прийнята Програма розвитку міжнародного права і розповсюдження міжнародно-правових знань. У цьому бачиться один із проявів комерційних міжнародного співтовариства стати правовою спільнотою, зробити XXI ст. століттям верховенства міжнародного права.

Затвердження нового міжнародного порядку, який відповідає національним та інтернаціональним реалій, тенденцій їх розвитку, а також забезпечення верховенства міжнародного права представляють одну з найважливіших проблем XXI ст., Від успішного вирішення якої залежить саме виживання людства.