Головна Міжнародне Міжнародне кримінальне право Загальна частина міжнародного кримінального права

Загальна частина міжнародного кримінального права

Джерела МУП ті ж, що і міжнародного права в цілому, - договір і звичай, зрідка рішення міжнародних організацій. У той же час спостерігається й специфіка, що складається насамперед у характері взаємодії цих джерел.

Першочергова роль належить договорами. За їх допомогою приймаються норми, що встановлюють склади злочинів і регулюють співробітництво держав у галузі здійснення кримінального правосуддя, засновуються міжнародні кримінальні суди. Для МУП особливо важливо те, що договір чітко, у письмовій формі встановлює відповідні норми. Разом з тим договір як джерело має і свої недоліки. Головний з них полягає в тому, що він зобов'язує тільки беруть участь у ньому держави, а тим часом більшість багатосторонніх договорів збирає порівняно невелике число ратифікацій.

У відміну від договору звичай створюється міжнародною спільнотою в цілому, тобто досить представницьким більшістю держав, і стає загальнообов'язковим, не поширюючись лише на тих суб'єктів, яка заявила про його невизнання.

Вихід з положення був знайдений в результаті взаємодії договору та резолюцій організацій зі звичаєм. Положення договору або резолюції формулюються так, щоб вони могли бути прийнятні для всіх держав, тобто мати загальне застосування. У результаті мовчазного визнання державами ці норми стають звичайними нормами загального міжнародного права. Виражені в чіткій формі, вони досить швидко знаходять загальнообов'язкову силу.

Як приклад можна навести Женевські конвенції про захист жертв війни 1949, положення яких стали загальнообов'язковими нормами міжнародного права.

Унікальним джерелом МУП є ухвалені Радою Безпеки ООН устави міжнародних кримінальних трибуналів для колишньої Югославії та Руанди. Попри те, що прийняття таких міжнародно-правових актів чи випливає з Статуту ООН, тим не менше їх мовчазне визнання державами можна розглядати як легалізацію.

Особливої уваги заслуговує питання про загальні принципи права як джерелі МУП. Як відомо, Статут Міжнародного суду ООН встановив, що поряд з конвенціями та звичаями Суд застосовує "загальні принципи права, визнані цивілізованими націями" (п. 1 ст. 38). Домінуюча думка полягає, мабуть, в тому, що під ними слід розуміти принципи, притаманні не тільки правовим системам держав, але й міжнародному праву. Здається, що роль загальних принципів права в МУП правильно визначена у Статуті Міжнародного кримінального суду. У ст. 21 "Застосовне право" говориться, що Суд застосовує свій Статут, договори, принципи і норми міжнародного права. "Якщо це неможливо, Суд застосовує загальні принципи права, узяті ним з національних законів правових систем світу ... за умови, що ці принципи не є несумісними з цим Статутом і з міжнародним правом і міжнародно визнаними нормами і стандартами". Інакше кажучи, загальні принципи права розуміються в даному випадку як властиві тільки національним правовим системам. Вони можуть служити допоміжним джерелом, якщо міжнародне право не містить відповідних норм.

У наведеному вище положенні з Статуту Міжнародного кримінального суду йдеться про міжнародно визнаних стандартах. Під ними розуміються стандарти кримінального судочинства, яких міжнародне співтовариство вважає за необхідне дотримуватися. Першорядну роль у формуванні таких стандартів грають резолюції Генеральної Асамблеї ООН.

Про обсяг цієї діяльності можна судити по збірці "Збори стандартів і форм Організації Об'єднаних Націй в галузі запобігання злочинності та кримінального правосуддя". Збірник регулярно оновлюється і доповнюється. Він містить акти ООН, які встановлюють нові стандарти, визначають напрями співпраці, містять модельні договори в галузі запобігання злочинності та кримінального правосуддя.

Всі ці акти не мають юридичну силу і відносяться до категорії "м'якого права". Однак, оскільки в них відбитий міжнародний досвід, держави використовують їх у своїй договірній практиці, враховують при вдосконаленні свого кримінального права і процесу, а також у правозастосовчій практиці. У результаті стандартам належить важлива роль у функціонуванні міжнародного та національного кримінального права. У цьому одна з особливостей МУП.