Міжнародне гуманітарне право і миротворчі сили ООН

Відповідно до ст. 43 Статуту ООН Рада Безпеки має право застосовувати збройні сили з метою припинення агресії. Як приклад можна привести військові операції коаліційних сил проти Іраку в 1990 - 1991 рр.., Що здійснювалися за мандатом ООН. На такі акції поширюється дія норм міжнародного гуманітарного права. У Положенні про надзвичайні силах ООН 1957 говориться: "Сили будуть дотримуватися принципів і дух загальних міжнародних конвенцій, що застосовуються до поведінки військового персоналу".

Від застосування військової сили для придушення актів агресії відрізняються миротворчі операції. Під ними розуміється встановлення присутності ООН в місці конфлікту за згодою всіх сторін конфлікту зазвичай з участю військового та (або) поліцейського персоналу.

Миротворчі сили не є учасниками збройного конфлікту, і на цій підставі деякі юристи стверджують, що міжнародне гуманітарне право до них не застосовується. Проте миротворчі сили має право використовувати силу в порядку самооборони або при спробах силою перешкоджати здійсненню їх завдання. До такого роду конфліктів гуманітарне право застосувати.

Перш за все що надаються в розпорядження ООН національні контингенти підпорядковані праву своєї держави і не можуть порушувати обов'язкові для своєї держави міжнародні норми. У разі вчинення військового злочину військовослужбовець підлягає відповідальності за внутрішнім правом. Участь в операціях ООН не може звільняти від обов'язку поваги гуманітарних норм. Якщо ж миротворчі операції обмежуються підтримкою порядку, то до них застосовується не міжнародне гуманітарне право, а правила поліцейських операцій.

Інша сторона питання - захист персоналу, який бере участь у миротворчих операціях ООН. З огляду на характер здійснюваних ним операцій, йому повинен бути наданий більш високий рівень захисту, ніж військовослужбовцям воюючих, рівень, аналогічний тому, який поширюється на гуманітарні організації.

З цього питання є прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 р. Конвенція про безпеку персоналу ООН. Відповідно до цієї Конвенції такий персонал у разі захоплення підлягає негайному звільненню. З перебувають в очікуванні звільнення персоналом слід звертатися відповідно до принципів і духом Женевських конвенцій 1949 р. (ст. 8). Ця Конвенція перераховує види злочинів проти персоналу ООН і зобов'язує що беруть участь держави зробити їх карними за своїм правом (ст. . Статут Міжнародного кримінального суду в числі що відносяться до його юрисдикції військових злочинів вказує злочини проти персоналу, який здійснює надання гуманітарної допомоги, або місії з підтримання миру відповідно до Статуту ООН (ст. 2).