Поняття нейтралітету

Нейтралітет - один з найдавніших інститутів права війни. Проте в сучасному міжнародному праві він знайшов чимало нових рис. Як інститут міжнародного гуманітарного права він розглядається насамперед як інструмент, покликаного захистити населення держави від лих, пов'язаних зі збройним конфліктом.

Після вступу в силу Статуту ООН, що поставив застосування сили поза законом і зобов `язав держави співпрацювати в підтримці миру і безпеки, в літературі почали висловлюватися погляди, що заперечують можливість нейтралітету. Необгрунтованість такого роду поглядів була підтверджена Міжнародним судом. У Консультативну висновку щодо ядерної зброї Суд визначив, що принцип нейтралітету має кардинальним значенням, аналогічним до того, що належить іншим гуманітарним принципам і нормам.

І в ірано-іракської війни, і при конфлікті навколо Фолклендських островів більшість держав залишалися нейтральними. Навіть у разі застосування збройних сил проти Іраку на основі повноважень Ради Безпеки участь у придушенні агресії брали лише декілька держав. Щоправда, на інші держави резолюції Ради Безпеки поклали певні зобов'язання з обмеження їхніх відносин з агресором. Такі випадки отримали найменування "обмежений нейтралітет".

Є випадки дружнього нейтралітету. Так, у перші роки Другої світової війни США дотримувалися дружнього нейтралітету по відношенню до торгівлі з Великобританією і одночасно обмежували торгівлю з Німеччиною, що не відповідало нормам про нейтралітет, що вимагає рівного відношення до воюючих.

Відомі випадки постійного нейтралітету. Бельгія була постійно нейтральною державою на основі договору до 1914 р. Порушення Німеччиною нейтралітету Бельгії стало однією з офіційних підстав вступу Великобританії в Першу світову війну.

На основі внутрішнього законодавства Швейцарія, Австрія і Мальта є постійно нейтральними державами, що визнані як такі іншими країнами. Про свій нейтралітет оголосив Туркменістан.

Минулого вирішальними були формальні моменти, нейтралітет починався з настанням юридичного стану війни. Нині вирішальним є наявність збройного конфлікту незалежно від такого стану. Правила нейтралітету підлягають застосуванню, коли вже міжнародний конфлікт досягає такого рівня, при якому набуває значення позиція третіх держав. Нейтралітет щодо конфлікту неміжнародного характеру не має місця, оскільки це внутрішня справа відповідної держави і тут діє принцип невтручання.