Сфера дії

Сферою дії гуманітарного права, як і міжнародного права загалом, є область міждержавних відносин. Воно поширюється на будь-які збройні конфлікти між державами незалежно від їх відмінності, заснованого на характері або походження конфлікту або на причинах, що створюються прихильниками, що знаходяться в конфлікті.

Гуманітарний право поширюється і на випадки, коли застосування збройних сил збройного не зустрічає опору, наприклад, у випадку окупації частини або всієї території іноземної держави при відсутності збройного опору (ст. 2, спільна для всіх Женевських конвенцій 1949 р.).

Це положення знайшло відображення в практиці ООН. У Консультативну укладанні 1971 Міжнародний суд підкреслив обов'язкову силу ряду гуманітарних конвенцій щодо окупації Південною Африкою Намібії. Генеральна Асамблея кваліфікувала як військову окупацію перебування турецьких військ на Кіпрі і марокканських - у Західній Сахарі.

Перший Додаткового протоколу 1977 містить положення, згідно з якою національно-визвольні війни є міжнародними збройними конфліктами. Протокол визначив такі війни як збройні конфлікти, в яких народи ведуть боротьбу проти колоніального панування та іноземної окупації та расистських проти режимів у здійсненні свого права на самовизначення, закріпленого в Статуті ООН (ст. 14) і в Декларації про принципи міжнародного права.

Нагадаю, що відповідно до закріпленої згаданої Декларацією принципом самовизначення жодне з його положень не може тлумачитися як санкціонують що заохочує або будь-які дії, які б вели до розчленування або часткового або повного порушення територіальної цілісності або політичної єдності суверенних і незалежних держав, що діють з дотриманням принципу рівноправності і самовизначення народів і внаслідок цього мають уряду, що представляють весь народ, що належить до даної території.

На основі цього становища юристи приходять до висновку: "Таким чином, виходить, що війни за відділення від такого роду держав не належать до міжнародних збройних конфліктів, які здійснюються у порядку самовизначення".

Характерна риса сучасного гуманітарного права полягає в тому, що воно поширює свою дію і на збройні конфлікти неміжнародного характеру. Цим конфліктам присвячений другій Додатковий протокол 1977 Після затвердження в міжнародному праві галузі "міжнародне право прав людини" гуманітарне право не могло ігнорувати задачу захисту прав людини і в конфліктах неміжнародного характеру.

Збройний конфлікт може одночасно мати як міжнародного, так і неміжнародного характер.

У рішенні Міжнародного суду у справи "Нікарагуа проти США" говорилося, що з точки зору міжнародного гуманітарного права багатосторонній конфлікт може бути міжнародним чи неміжнародного залежно від його учасників. Конфлікт між контрас і урядом Нікарагуа носить неміжнародного характеру, а конфлікт між Нікарагуа та США, здійснили збройне втручання у внутрішній конфлікт, - міжнародного характеру.

Другої Додатковий протокол 1977 вказує такі характерні риси конфлікту неміжнародного характеру: його межі обмежені територією держави, учасниками є збройні сили держави і антиурядові збройні сили або інші організовані збройні групи. Останні повинні перебувати під командуванням, що несе відповідальність за їхні дії, антиурядові сили повинні здійснювати такий контроль над частиною території який дозволяє їм проводити безперервні і узгоджені військові дії і застосовувати цей Протокол (ст. 1.1).

Не належать до конфліктів неміжнародного характеру і не підпадають під дію другого Додаткової протоколу безпорядки, окремі й спорадичні акти насильства або інші акти аналогічного характеру. Також протокол виключає зі сфери своєї дії більшість сучасних внутрішніх конфліктів із застосуванням зброї та висуває досить високі вимоги до антиурядових сил для визнання їх учасниками неміжнародного збройного конфлікту.

У тих випадках, коли наявність неміжнародного збройного конфлікту не встановлено, застосовуються загальноприйняті принципи і норми про права людини. Генеральна Асамблея ООН не раз вказувала на необхідність поваги прав людини в будь-якому збройному конфлікту.

Будь-який збройний конфлікт, не виходить за межі держави, вважається його внутрішня справа. Держава може встановлювати норми, що регулюють його відносини з повсталими громадянами, включаючи норми, що встановлюють злочинність повстання. Це положення визнано як в науковій літературі, так і в міжнародній практиці.

Розповсюдження дії гуманітарне право на збройні конфлікти неміжнародного характеру має серйозне значення. Згадаймо, що більшість збройних конфліктів останнього часу виникало всередині держав. Тільки в межах колишнього СРСР: Придністров'я, Нагорний Карабах, Абхазія, Чечня. Миротворчі сили ООН застосовувалися в конфліктах у Анголі, Ефіопії, на Кіпрі, в Камбоджі та ін Виник як внутрішній, конфлікт в Югославії перетворився на міжнародний з утворенням нових незалежних держав.

Дія гуманітарного права розповсюджується на ведення військових дій, хоч би де вони відбувалися. Разом з тим існують і територіальні аспекти сфери його дії. З цієї точки зору розрізняють:

а) театр війни - всі види території (сухопутна, повітряна, водна) воюючих, на якій вони мають право вести військові дії,

б) театр військових дій - сухопутні, повітряні і водні простори, на яких військові дії фактично ведуться.

В останні роки з'явилося поняття "зона військових дій".

Так, в 1982 р. Великобританія оголосила виключної зону навколо Фолклендських островів шириною близько 200 морських миль. У межах цієї зони будь-який судно мало розглядатися як вороже і могло піддатися атаці британських збройних сил. До встановлення виняткових зон на море вдавався та Ірану під час війни з Іраком. У всіх цих випадках встановлення режиму зон суперечило гуманітарного права і не було визнано іншими державами.

Зони військових дій можуть встановлюватися як зони правомірного контролю з боку воюючої сторони, а не як зони свавілля.

Міжнародне право має на меті граничного обмеження театру військових дій. Ні театром війни, ні театром військових дій не можуть бути територія нейтральних держав, нейтралізовані території (наприклад, архіпелаг Шпіцберген), Антарктика, космічний простір, включаючи Місяць і інші небесні тіла.

Встановлені обмеження і на території воюючих країн. Чи не можуть бути театром військових дій, наприклад, створювані воюючими сторонами санітарні зони і місцевості, центри зосередження культурних цінностей та ін