Новий економічний порядок

Для світової економічної системи характерно вирішальне вплив найбільш розвинутих промислових країн. Воно визначається концентрацією в їхніх руках основних економічних, фінансових та науково-технічних ресурсів.

З метою контролю над світовою економікою використовуються та організаційні форми, такі як велика вісімка, Організація економічного співробітництва і розвитку. Істотна роль групи установ Світового банку.

Економічний могутність часто застосовується як засіб досягнення політичних цілей. Воно використовується і для впливу на МЕП. Чим більш могутня економіка країни, тим вище роль держави та її громадян у міжнародній практиці, у формуванні звичаїв і звичайний. Промислово розвинені країни займають центральне положення у торгівлі, фінансах, іноземних інвестицій, у передачі результатів науково-технічного прогресу. Їх офіційні юридичні позиції та видаються в країнах цих збірники, що висвітлюють практику, широко поширюються, знаходять відображення в наукових концепціях і в підручниках і в результаті впливають на професійний підхід до тих чи інших проблем. Ці моменти відзначаються і юристами з промислово розвинених країн.

Що розвиваються, і соціалістичні країни намагалися змінити існуючий стан. Не маючи відповідним економічним потенціалом, вони використовували політичні засоби, насамперед свою більшість в ООН. Була висунута концепція нового економічного порядку, яка втілилася в ряді резолюцій Генеральної Асамблеї. Основними були прийняті в 1974 р. Декларація про встановлення нового міжнародного економічного порядку і Хартія економічних прав і обов'язків держав.

Головною метою такого підходу було ліквідувати збільшується розрив між розвиненими і країнами, що розвиваються. Основні принципи нового порядку:

- Повне та ефективну участь на основі рівності всіх країн у вирішенні світових економічних проблем в загальних інтересах всіх країн;

- Повний суверенітет кожної держави над своїми природними ресурсами та всієї економічної діяльністю;

- Надання допомоги країнам, що розвиваються;

- Преференційний режим для країн, що розвиваються;

- Надання їм доступу до досягнень науки і техніки.

Мова йшла про відчутне посилення ролі держав і права у регулюванні світової економіки. Колишнє МЕП повинно було бути замінено новим, що розширюють можливості регулювання і вводимо ділову активність у визначені рамки, що обмежують свободу торгівлі.

Розвинені країни при прийнятті згаданих документів або голосували проти, або утримувалися. У результаті висунуті в них положення знайшли лише декларативний характер. Особлива значення мають положення про надання допомоги країнам, що розвиваються. Розвинені країни вважають це добровільною справою. За право на допомогу в кращому разі визнають моральну характер.

Ця позиція була загалом підтверджена і Міжнародним судом, який вважав, що надання допомоги "носить переважно односторонній і добровільний характер" і що її припинення не може розглядатися як порушення обичноправового принципу невтручання.

Незважаючи на зазначені факти, концепція економічного порядку зробила вплив на МЕП. Вона сприяла усвідомленню факту того, що без визнання особливих інтересів країн, що розвиваються неможливо домогтися стабільною світової економіки. Активізувалася діяльність таких установ, що Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна Фінансова Корпорація, Міжнародне агентство по інвестиційних гарантіях, головним завданням яких є сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються. У ряді багатосторонніх конвенцій передбачений преференційні режим для країн, що розвиваються. Показовими в цьому плані акти СОТ.

У укладаються з країнами, що розвиваються контрактах іноземним компаніям доводиться більше серйозно ставитися до прав та інтересів цих країн. З іншого боку, і країни, що розвиваються усвідомили неможливість повної перебудови МЕП у відповідності зі своїми інтересами.

Загалом, було доведено, що не може МЕП відриватися від реалій світовий економіки. Його принципи і норми повинні враховувати окремі інтереси різних країн, що а також їх спільні інтереси.