Повноваження

Для участі в будь-якій із стадій укладання договору представник держави або організації повинен мати повноваження. Вищі посадові особи (глава держави, глава уряду, міністр закордонних справ або генеральний секретар міжнародної організації) мають такі повноваження в силу займаного положення. Не потребують спеціальних повноважень керівники відомств при укладанні міжвідомчих угод. Інші особи повинні мати спеціальні повноваження. Повноваження видаються органом держави, від імені якого укладається договір. Ці загальноприйняті положення закріплені Законом про міжнародні договори РФ. Крім того, в ньому передбачено, що договори, що зачіпають компетенцію суб'єкта Федерації, укладаються за погодженням з його органами (ст. 4).

Під час підготовки двостороннього договору проводиться обмін повноваженнями. У випадку багатостороннього договору повноваження пред'являються для перевірки.

Участь в укладенні договору без повноважень не породжує правових наслідків, за винятком випадків, коли відповідні дії в подальшому підтверджуються державою або організацією. Порушення уповноваженим інструкцій свого уряду можуть служити підставою недійсності вираженої згоди лише в тому випадку, якщо вони були доведені до відома іншої сторони.

Держава може посилатися на порушення свого внутрішнього права як на підставу недійсності її згоди лише в тому випадку, якщо мова йде про норми щодо компетенції укладати договори і якщо порушення було явним і стосувалось норми внутрішнього права особливо важливого значення.