Головна Міжнародне Міжнародне право прав людини Економічні, соціальні і культурні права

Економічні, соціальні і культурні права

Економічні, соціальні та культурні права належать до так званих прав другого покоління. Просування цих прав в міжнародне право було ініційовано соціалістичними державами відповідно до їх правової концепцією. Основним міжнародно-правовим актом у цій галузі є Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966 р. (далі - Пакт), який, як уже говорилося, отримав обмежене визнання.

Для реалізації розглянутих прав необхідні економічні, соціальні та політичні передумови, які відсутні у багатьох країнах. Цей момент знайшов відображення і в самому Пакті, який містить положення, досить незвичайне для правових актів: держави зобов'язуються "вжити в максимальних межах наявних ресурсів заходів для того, щоб забезпечити поступово повне здійснення визнаних у цьому Пакті прав ..." (п. 1 ст. 2). Іншими словами, положення Пакту носять значною мірою програмний характер.

Пакт визначив, зокрема, такі права:

- Право на працю, включаючи право на справедливі і сприятливі умови праці;

- Право на створення профспілок і на проведення страйків;

- Право на соціальне забезпечення;

- Право сім'ї на охорону і допомогу;

- Право людини на життєвий рівень;

- Право на здоров'я;

- Право на освіту;

- Право на участь у культурному житті і на користування результатами наукового прогресу.