Головна Міжнародне Застосування норм міжнародного права Види тлумачення норм міжнародного права

Види тлумачення норм міжнародного права

Види тлумачення прийнято розрізняти по суб'єктах тлумачення. Найбільш авторитетним автентичне тлумачення є, тобто таке, що здійснюється самими сторонами. Його результати мають таку ж силу, як і сама норма; вони оформляються у ясно вираженому вигляді (договір, декларація, комюніке) або знаходять відображення в узгодженої практиці.

Всі важливішими суб'єктами тлумачення виступають міжнародні органи та організації. Серед них судові органи - Міжнародного Суду ООН, арбітражі. Нерідко в самих договорах міститься постанову про те, що в разі суперечки про розуміння договору він передається на розгляд суду або арбітражу.

Судове тлумачення є обов'язковим лише для сторін і тільки у даній справі. Проте тлумачення, що здійснюється таким органом, як Міжнародного Суду, активно використовується як додатковий засіб тлумачення в міжнародній практиці.

Особливо значна діяльність інтерпретаційні організацій по відношенню до власних статутів. Вона дозволяє пристосовувати ці акти до новим умовам. Посадовці міжнародних організацій підкреслюють значення такого роду тлумачень. Вельми показово в цьому плані прийняття Генеральною Асамблеєю ООН у 1970 р. Декларації про принципи міжнародного права, які стосуються дружніх відносин між державами відповідно до Статуту ООН. Формально це був акт тлумачення принципів Статуту та фактично найважливіший після прийняття Статуту крок у розвитку змісту основ міжнародного права. Свою юридичну силу положення цієї декларації набули лише в результаті подальшого визнання за ними такої державами, тобто в якості норм звичаєвого права.

Тенденція до вдосконалення положень Статуту ООН у останні роки отримала подальший розвиток. Досить вказати на факт такий, як установу Радою Безпеки міжнародних кримінальних трибуналів, що аж ніяк не передбачено Статутом. Проте Рада ухвалила статути трибуналів, а держави мовчки з цим погодилися.

Інтерпретаційні діяльність організацій вносить нові суттєві моменти в механізм функціонування міжнародного права. Рішення, що приймаються акти сприяють досягненню однаковості в розумінні норм. Тлумачення здійснюється на постійній основі, регулярно, за участі великої кількості держав. Результати мають авторитетом як беруть участь держав, так й самій організації. Тому перед нами - нова тлумачення процедура, яка має велику силу впливу на міжнародне право.

Тлумачення, що здійснюється державами, що а також міжнародними органами та організаціями, які називають офіційним тлумаченням. Його різновидами є також нормативне та казуальне тлумачення. Нормативне тлумачення стосується загального змісту норми і відноситься до всіх випадків її застосування. Казуальне тлумачення з'ясовує зміст норми стосовно до конкретного випадку. Вже Ми зустрічалися і з таким виглядом тлумаченням, як нормативно-рекомендаційний, під яким розуміється загальне тлумачення норм, що здійснюється міжнародними органами та організаціями за допомогою резолюцій, що володіють силою рекомендацій.

Крім офіційної існує неофіційне тлумачення та, суб'єктами якого можуть бути громадські, політичні організації, журналісти та ін Особливою різновидністю неофіційного тлумачення є тлумачення доктринальне, здійснюване вченими та їх організаціями. Його вплив на практику визначається обгрунтованістю наукової аналізу, включаючи узагальнення практики. Досвід показує, що результати тлумачення доктрини досить активно використовуються країнами, міжнародними органами та організаціями.

Ця роль доктрини тлумачення знайшла відображення в Статуті Міжнародного Суду ООН, де говориться, що Суд застосовує "доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права різних націй як допоміжний засіб для визначення правових норм" (ст. 38, d).

Особливим авторитетом користується доктринальних тлумачень, що здійснюється міжнародними науковими організаціями, такими як Асоціація міжнародного права й Інститут міжнародного права.