Головна Міжнародне Застосування норм міжнародного права Об'єкт та засоби тлумачення норм міжнародного права

Об'єкт та засоби тлумачення норм міжнародного права

Ті, хто стоїть перед тлумаченням завдання визначаються тлумачення об'єктом, тобто міжнародно-правовою нормою. Якщо норма з більшою чи меншою повнотою знаходить вираз у тексті, то саме текст служить основним засобом тлумачення.

Узгоджені і втілені у нормі волі сторін не втрачають зв'язку з ними; можуть розвивати зміст норми відповідно до вимог життя. В іншому випадку норма незабаром відстала б від життя, втратила сенс. Тому при тлумаченні необхідно враховувати подальшу практику сторін.

Засоби тлумачення визначені Віденською конвенцією про право міжнародних договорів, яка поділила їх на основні та додаткові. До перших віднесено контекст договору в широкому розумінні цього терміна. Крім тексту договору і додатків він включає будь-яка угода, досягнута учасниками у зв'язку з укладенням договору, а також будь-який інший документ, прийнятий учасниками як відноситься до договору.

Таке ж значення, як і контекст, надається будь-якому подальшому домовленістю учасників щодо тлумачення або застосування договору, а також нормам міжнародного права, що застосовуються між учасниками (ст. 31).

До додаткових засобів тлумачення віднесені підготовчі матеріали та обставини укладання договору (ст. 32). Використання додаткових засобів допускається лише в тому випадку, якщо застосування основних засобів залишає значення норми неясним або призводить до явно абсурдним результатами.

Закріплені вказаної Віденської конвенції положення підтверджуються практикою Міжнародного Суду ООН <+1 ". Здається, що ці стану правильно відображають досвід юриспруденції. Тексту завжди надавалось вирішальне значення (тлумачення згубно, знищує частину тексту). Однак це не повинне вести до формалізму, до ігнорування інших засобів тлумачення (хто тримається букви, той тримається поверхні). Особливе значення надається намірам, волі сторін (у договорах слід виходити саме з волі сторін, а не з одних лише спожитих ними слів)

Міжнародний Суд неодноразово використав як засобів тлумачення подальшу практику сторін та підготовчі матеріали. При цьому підготовчі матеріали деколи слугували підставою для істотних висновків.