Організаційні норми

Поява численних міжнародних органів та організацій викликало до життя велику кількість норм, що містяться в їх рішеннях і покликаних регулювати їхню діяльність. Такого роду норми можна назвати організаційними або адміністративними. Їх слід відрізняти від норм, що містяться в резолюціях і покликаних регулювати відносини за участю держав. Останні носять рекомендаційний характер.

Особливість організаційних норм в тому, що вони остаточно приймаються самою організацією в силу наданих їй повноважень, негайно вступають в силу, не потребують подальшого затвердження державами. Як приклад таких повноважень можна вказати на надання Статутом ООН Генеральної Асамблеї права затверджувати бюджет організації і встановлювати свої правила процедури (ст. ст. 17 і 21).

Організаційні норми мають юридичну силу, джерелом якої є установчий акт організації. У силу цього їх іноді називають похідними, вторинними правовими нормами, що є частиною міжнародного права. З останнім важко погодитися. Такі норми відрізняються від норм міжнародного права як за процедурою створення, так і по об'єкту регулювання. Вони не регулюють міждержавні відносини. Крім правил про бюджет і про процедуру до них відносяться і правила про персонал організації, про підтримання порядку на її території, про служби зв'язку, про створення допоміжних органів. Забезпечуються що розглядаються норми силами самої організації. Загалом, мова йде про особливі норми, про норми внутрішнього права міжнародних організацій.

Широке поширення одержали створюються для сприяння реалізації договорів змішані комісії. Вони також беруть свої процедурні правила та інші адміністративні норми.

Відбувається розширення виконуваних організаційними нормами функцій, в тому числі і таких, які вважаються прерогативою міжнародного права. Завжди вважалося, що міжнародна організація засновується договором держав. Проте в 1964 р. Генеральна Асамблея ООН на основі консенсусу прийняла резолюцію про створення Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), в 1966 р. аналогічним чином була заснована Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО). Здається, що в даному випадку важливу роль зіграло визнання державами резолюції Генеральної Асамблеї ООН як акту, здатного заснувати цю міжнародну організацію.