Головна Криміналістика Криміналістична методика розслідування Взаємодія слідчого і оперативно-розшукових органів з громадськістю при розслідуванні злочинів

Взаємодія слідчого і оперативно-розшукових органів з громадськістю при розслідуванні злочинів

Під громадськістю в широкому сенсі прийнято розуміти всіх громадян країни, які не мають службового обов'язку брати участь у правоохоронних заходах і здатні за своїми особистими якостями вирішувати поставлені завдання. У вузькому сенсі це представники громадських об'єднань і трудових колективів підприємств, установ організацій. Допомога громадськості в розкритті злочинів можлива в процесуальній і непроцесуальних формах. Остання, у свою чергу, може бути нелегальною (оперативної) або голосною.

Отже, участь громадськості в розкритті злочинів це добровільна голосна або негласна, заснована на цивільному свідомості діяльність громадських організацій або окремих громадян з надання допомоги правоохоронним органам у розкритті злочинів, розшуку винних осіб, у виявленні та усуненні причин і умов, що сприяли їх вчиненню.

Участь громадськості може носити одноразовий характер або продовжуватися в ході всього розслідування. В одних випадках слідчий або оперативний працівник сам залучає громадськість до сприяння у розслідуванні, в інших використовують ініціативу добровільних помічників, що сигналізують про вчинені або готуються злочинних зазіханнях.

Допомога громадськості в розкритті злочинів може полягати в: безпосередньому виявлення і припинення громадянами злочинів; наданні сприяння в розшуку і затримання злочинців; повідомленні правоохоронним органам даних, які допомагають розкриттю злочинів; участі в підготовці й проведенні слідчих дій; з'ясування причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів.

1) Сприяння в безпосередньому виявлення та припинення злочинів реалізується шляхом участі в рейдах та перевірках, що проводяться за власною ініціативою або за завданням правоохоронних органів. Так, на стоянках автомашин, в гаражах і у дворах, як правило, знаходяться представники громадськості, які беруть участь у перевірці наявності викраденого або колишнього в дорожньо-транспортній пригоді автомобіля, який зник з місця пригоди.

2) Взаємодія слідчого і оперативного працівника з громадськістю в розшуку і затримання злочинця, як правило, полягає в: переслідування по гарячих слідах, його затримання та передачі правоохоронним органам. Ці дії громадян або представників громадськості повинні бути потім процесуально оформлені відповідними посадовими особами органу дізнання чи слідства.

3) Повідомлення правоохоронним органам даних, що сприяють розкриттю злочинів. Деякі громадяни з власної ініціативи приходять чи телефонують до правоохоронних органів і розповідають про підозрілі або злочинні дії. Усні заяви осіб, що містять інформацію про злочини, повинні бути занесені до протоколу, а письмові зареєстровані. За такими повідомленнями проводяться перевірочні заходи, а в разі підтвердження порушуються кримінальні справи.

Закон прямо передбачає в якості приводів до порушення кримінальної справи заяви і листи громадян, позаштатних співробітників міліції, народних дружинників по охороні громадського порядку, членів інших громадських організацій, а також статті, нотатки і листи, опубліковані в пресі. Якщо в матеріалах містяться ознаки складу злочину, то орган дізнання, слідчий або прокурор (суддя) повинні в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу і вжити заходів до його розслідування.

До числа відомостей, що сприяють розслідуванню злочинів, відносяться повідомлення громадян про особи підозрюваних (обвинувачених). Особи, знайомі з підозрюваним (обвинуваченим) тривалий час, дають про нього інформацію, що допомагає більш правильно й об'єктивно оцінити його особистість і ступінь суспільної небезпеки, повніше з'ясувати обставини, які сприяли вчиненню злочину.

4) Взаємодія слідчого і громадськості у підготовці та проведенні слідчих дій реалізується при огляді місця події (тут представники громадськості можуть сприяти у переслідування злочинця "по гарячих слідах", в охороні обстановки місця події, у повідомленні криміналістично значущих відомостей, в пошуку слідів і предметів , які, можливо, матимуть статус речових доказів, у прочісуванні місцевості); обшуку і виїмки (охорона місця обшуку, виконання допоміжних заходів і робіт); слідчому експерименті (підготовка обстановки, участь у досвідчених діях і ін); пізнанні (встановлення особи потерпілого у разі виявлення непізнаного трупа, впізнання автотранспортних засобів, знарядь, домашніх тварин за зовнішніми ознаками) і т.д.

5) Дійову допомогу громадськість може зробити як у з'ясуванні причин і умов, що спонукали до вчинення злочинів, так і в реалізації намічених слідчим заходів щодо їх усунення. Позитивну роль тут грають різні громадські комісії, які розкривають і недоліки в організації роботи і допущені зловживання, і породили їх причини.

Результативність взаємодії слідчого і оперативного працівника з громадськістю досягається при дотриманні наступних умов:

1) суворе виконання вимог закону;

2) неприпустимості делегування представників громадськості процесуальних функцій;

3) використання допомоги громадськості як допоміжний засіб і на строго добровільних засадах;

4) залучення громадськості з урахуванням обстановки, що складається при розслідуванні конкретної справи;

5) неприпустимість використання зацікавлених у справі осіб;

6) ретельний інструктаж і контроль дій представників громадськості;

7) відшкодування матеріальних витрат або збитків, яких зазнали конкретними представниками громадськості;

8) своєчасне моральне, а також матеріальне заохочення громадських діячів, що виконали дане ним доручення.

Своєчасне і тактично правильне залучення громадськості до розслідування і попередження злочинів ефективний засіб підвищення якості слідчої діяльності, викриття винних осіб, усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину.