Головна Криміналістика Криміналістична методика розслідування Підстави та принципи формування криміналістичних методик розслідування

Підстави та принципи формування криміналістичних методик розслідування

Частнометодіческіе рекомендації криміналістичної методики формуються за допомогою всіх джерел: права, науки, практики слідчої, оперативно-розшукової, експертної, судової.

Норми Особливої частини КК РФ наповнюють конкретним змістом загальну формулу предмета доказування і, отже, визначають конкретні цілі процесу розслідування. Саме кваліфікація розслідуваного злочину дозволяє визначити конкретні завдання слідчої діяльності, правильно з'ясувати обставини, що підлягають доказуванню по даній справі.

Роль кримінально-процесуального права як джерела частнокріміналістіческіх методик виявляється в наступному.

1) Кримінально-процесуальний закон регламентує загальну процедуру розслідування злочинів. (Частина друга УПК РФ "Досудове производство"). Саме на ній грунтується структура частинах криміналістичних методик, що відображає порядок і черговість слідчої діяльності. Останні відіграють роль певних "вузлових моментів" процесу розслідування, обумовлюють його періодизацію і, в деякій мірі, планування діяльності слідчого.

2) Цей закон чітко окреслює сукупність слідчих дій, за допомогою яких здійснюється процес доказування. Більшість з них проводиться на розсуд слідчого, проте відносно деяких містяться імперативні норми, що відносяться до всіх або деяких категоріях справ. Окремі криміналістичні методики містять рекомендації по типовому колі слідчих дій, що проводяться в оптимальній черговості. Вони, природно, можуть оперувати тільки тими діями, які регламентовані в гол. 23-27 КПК України.

3) Кримінально-процесуальний закон встановлює загальну формулу предмета доказування. На її основі криміналістична методика розробляє коло обставини, що підлягають з'ясуванню при розслідуванні по кожній категорії кримінальних справ.

4) Фундаментальне значення для всієї криміналістичної методики мають вимоги ст. 6-14 УПК РФ про захист права законних інтересів осіб та організацій, потерпілих від злочинів, всебічному і об'єктивному дослідженні обставин того, що сталося. У поєднанні з нормою про неухильне забезпечення встановлених законом процесуальних гарантій прав й інтересів учасників процесу ці вимоги зобов'язують слідчого виключити односторонній підхід до розслідуваної події, упередженість своїх суджень і дій.

У числі загальних принципів, призначених забезпечити суворий облік всього методично істотного в ході розслідування, найчастіше виділяються вимоги неухильного дотримання законності при розробці й реалізації методичних рекомендацій, планового, етапного, швидкого та оперативного розслідування. Методична суть даних вимог орієнтована на те, щоб прийоми і способи ведення слідства відповідали не лише закону, але й нормам слідчої етики. Водночас повне та всебічне розслідування немислимо без чіткого його планування в поєднанні з швидким та оперативним прийняттям рішень слідчих у різних слідчих ситуаціях, з їх практичною реалізацією на належному науково-методичному рівні.

На утримання низки приватних криміналістичних методик помітно впливають норми інших галузей права, оскільки їх необхідно враховувати при визначенні предмета доказування. Так, по справах про злочини проти безпеки на об'єктах атомної енергетики, про порушення правил безпеки проведення гірських, будівельних або інших робіт необхідним джерелом формулювання предмета доказування будуть ці правила, що містяться у відповідних нормативних актах.

Другим джерелом методичних рекомендацій є наука, перш за все, криминалистика, всі її розділи. Всякі удосконалення техніко-криміналістичних засобів і методів, тактичних прийомів і правил впливають на криміналістичну методику, викликаючи уточнення застосовуваних або розробку нових методичних рекомендацій. Особливо це відноситься до розширення можливостей криміналістичної тактики і техніки, а також судової експертизи. У свою чергу, слідча практика стимулює через криміналістичну методику розвиток криміналістичної техніки і тактики.

Як будь-яка сфера людської діяльності, розслідування злочинів специфічно використовує досягнення різних галузей знань. Частина з них акумулюється криміналістиці і в кінцевому рахунку обліковується в методичних рекомендаціях. Інша частина використовується слідчої практикою безпосередньо. Сюди відносяться більшість положень правових наук, що стосуються процесу розслідування, дані природничого циклу наук (судові експертизи), наукової організації праці слідчого і ін

Право, наука і практика боротьби зі злочинністю у своїй сукупності утворюють джерела методичних рекомендацій криміналістики. Формування ж на цій основі криміналістичних методик розслідування відбувається з обов'язковим урахуванням вимог законності і моральності.

Положення, вихідні для розробки приватних криміналістичних методик, можна розділити на два групи. Перша відноситься до діяльності з розслідування будь-якого виду злочинів. Ці положення є підсумком вивчення діяльності, що здійснюється в специфічній сфері боротьби зі злочинністю. Частина з них розробляється не лише криміналістики і відноситься не тільки до розслідування злочинів. На них базується вся кримінально-процесуальна діяльність. Наріжним каменем тут є дотримання законності при провадженні у кримінальній справі (ст. 7 КПК України).

Законність передбачає організацію і проведення всіх необхідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів у повній відповідності до норм матеріального і процесуального права і в цілях, регламентованих законом. Забезпечити додержання законності при розслідуванні злочину значить викрити винних осіб тільки законними засобами і методами, захистивши від залучення до кримінальної відповідальності невинних, захистити права і свободи особи, інтереси суспільства і держави від злочинних посягань, а в кінцевому рахунку відновити порушені злочинцями правовідносини.

Розслідування у кримінальній справі має відповідати принципам повноти, об'єктивності, всебічності. Перш за все це передбачає забезпечення обвинуваченому права на захист, яке супроводжується аналізом обставини як викривають, так і виправдовують або пом'якшують відповідальність.

До положень першої групи відноситься і вимога розробки приватних криміналістичних методик таким чином, щоб вони забезпечували швидке і повне розкриття злочинів, встановлення всіх епізодів і фактів протиправної діяльності, викриття всіх осіб, які брали участь у вчиненні та приховуванні злочину, відшкодування заподіяної матеріальної шкоди. Приватна криміналістична методика повинна бути легко адаптується до конкретних умов розслідування. Це вимагає від її розробників обліку насамперед типових слідчих ситуацій, формулювання типових версій, визначення кола слідчих дій, необхідних для їх перевірки, а також орієнтирів і доказів для встановлення і викриття винної особи.

Для цього приватна криміналістична методика повинна забезпечувати:

1) своєчасне, повне та всебічне виявлення і пізнання обставин злочину;

2) вирішення як типових, так і нестандартних завдань розслідування з врахуванням специфіки групових та індивідуальних характеристик злочинів;

3) ефективне застосування зазначених процедур і за мінімуму вихідної інформації з розслідуваної справи;

4) успішне подолання активного та пасивного протидії слідчому пошуку і пізнанні з найменшою витратою сил і засобів.

Мета розслідування не тільки викрити винних, залучити їх до кримінальної відповідальності та відшкодувати завдані злочином збитки, але також з'ясувати і по можливості усунути обставини, які сприяли вчиненню злочину. Тому за матеріалами кримінальної справи повинні бути визначені шляхи і способи попередження аналогічних злочинних посягань.

Вивчення слідчої практики має на вирішення таких завдань:

1) виявити закономірності процесу доказування і визначається ними специфіку організації розслідування конкретних видів і груп злочинів;

2) визначити результативність застосовуваних методів розслідування;

3) перевірити обгрунтованість методичних рекомендацій, правильність їх формування, зрозумілість, можливість застосування на практиці;

4) визначити ефективність шляхів і форм використання спеціальних знань при розслідуванні, потреби практики в нових видах і родах судових експертиз;

5) виявити потреби практики у формуванні нових криміналістичних методик розслідування.

Щоб реалізувати ці вихідні положення при розробці приватних криміналістичних методик, забезпечити їх дієвість і результативність, криміналісти постійно вивчають злочинну діяльність. Зрозуміло, що їх увагу насамперед привертає механізм реалізації посягань, особливо способи вчинення і приховування злочинів. Не знаючи їх, неможливо розслідувати злочин, вчинений особливо в умовах неочевидності. Тому криміналістики сформульовано правило: "Від способу вчинення злочину до способу його виявлення і розкриття". Не випадково узагальнені дані про ці способи є однією з вихідних складових при розробці приватних криміналістичних методик розслідування. Ці дані стрижневий компонент другої групи вихідних положень, які використовуються при формуванні методичних рекомендацій криміналістики.

У цю групу, крім даних про способи, входять також узагальнені дані, що характеризують інші сторони злочинної діяльності, зокрема характеристики особистості типового злочинця і типовою жертви посягання, інформація про типові обставини, що сприяли здійсненню і приховування злочинів даного виду. Ці відомості, а також результати аналізу слідчої, експертної та оперативно-розшукової практики по конкретній категорії кримінальних справ мають на меті виявлення типового кола і черговості виробництва слідчих дій та оперативно-розшукових заходів при розкритті та розслідуванні конкретних злочинів.

Активна взаємодія до оперативно-розшуковими апаратами органів дізнання і фахівцями (експертами), з населенням і засобами масової інформації полегшує встановлення, розшук і викриття підозрюваних, успішне доведення їх вини, забезпечує повноту отримання криміналістично значимої інформації, проведення окремих слідчих дій, виявлення ретельно замаскованих епізодів злочинної діяльності та майна, здобутих протиправним шляхом. У приватних криміналістичних методиках розкриваються звичайні для даної категорії справ форми такої взаємодії.

Методики розслідування злочинів, сформовані на основі вищенаведених положень, є узагальнений та науково осмислений досвід боротьби зі злочинністю. Їх призначення забезпечити слідчу практику найбільш досконалими методами та прийомами, допомогти слідчому уникнути помилок, нераціональною витрати часу, сил і засобів.