Головна Криміналістика Криміналістична тактика Планування окремих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів

Планування окремих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів

При реалізації плану розслідування у кримінальній справі не можна обійтись без планування окремих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Цей процес включає:

а) отримання вихідної інформації;

б) формулювання завдань, що підлягають вирішенню;

в) встановлення послідовності вирішення окремих завдань;

г) вибір тактичних прийомів, що повинні забезпечувати успішне вирішення поставлених завдань;

д) визначення комплексу необхідних технічних засобів;

е) вирішення питання про використання оперативні сил, засобів і даних, отриманих негласним шляхом;

ж) встановлення кола учасників слідчого дії або оперативно-розшукового заходу та їх функцій;

з) уточнення часу і місця дії виробництва наміченого;

і) складення плану виробництва слідчої дії або оперативно-розшукового заходу.

Так, у плані передбачаються допиту обставини, що підлягають з'ясуванню; формулюються запитання, які повинні бути поставлені допитуваного по кожному з цих обставин. Якщо на допиті передбачається використовувати матеріали справи, указується, яких саме і на якому етапі, в яких цілях. У плані має бути позначена час а у необхідних випадках і місце допиту.

Підозрювані й обвинувачені допитуються в ході слідства неодноразово, тому в планах визначається загальна тактична лінія, спрямована на отримання правдивих показань, послідовність і спосіб з'ясування всіх обставин і епізодів злочину.

Важливу роль відіграє план при проведенні складних слідчих дій, що потребують залучення декількох учасників, використання технічних засобів. До числа таких дій часто потрапляє слідчий експеримент. Так, в одній з кримінальних справ виникла потреба експериментальним шляхом встановити обсяг продукції, що випускається за зміну трикотажним цехом підприємства. Потрібна була велика підготовча робота: з'ясувати кількість використовуваних верстатів, чисельність персонала, характер оброблюваної сировини і продукції, що випускається. У підготовці та проведенні експерименту брали участь фахівці різного профілю, що а тому без докладного плану така слідча дія якісно провести було неможливо.

При розслідуванні групових багатоепізодні злочинів, за якими працює бригада слідчих або слідчо-оперативна група, загальний план формується на основі приватних планів, що складаються співробітниками, які діють на певних ділянках роботи. Розподіл обов'язків у такому спеціальному колективі залежить від особливостей діла. Іноді це окремі версії, що підлягають перевірці, або епізоди злочинів, або тих напрямів діяльності. По кожному з них свій складається план. Окремо плануються оперативно-розшукові заходи, узгоджені зі слідчими діями, і все це зводиться в загальний план, виконання якого контролює керівник слідчо-оперативної групи (слідчої бригади).

Особливості планування в залежності від слідчої ситуації. Слідча ситуація обумовлюється сукупністю обставин, що склалися на визначений час розслідування і впливають на програму дій. У кожному разі вона індивідуальна, проте криміналістична тактика, на основі вивчення практики, виділяє і типові слідчі ситуації.

Аналіз таких ситуацій дає змогу запропонувати слідчому комплекс ефективних дій (програму) для вирішення завдань розслідування у подібних умовах. Така програма не позбавляє від необхідності план складати розслідування у справі, проте істотно полегшує цей процес, бо слідчий уже має загальною схемою майбутніх дій. Йому залишається лише конкретизувати схему.

Криміналістичної тактики відомі три загальні типові ситуації початкового етапу розслідування. Перша складається, коли кримінальну справу порушено за фактом якогось події. Це може бути аварія чи катастрофа на транспорті, яка спричинила тяжкі наслідки, вибух, пожежа, обвалення будівлі або іншої споруди або інша надзвичайна подія.

Специфіка обстановки, в якій починається розслідування, полягає в тому, що слідству відомий лише сам факт, але немає достатніх відомостей про її причини і ступеня вини конкретних осіб. Неповнота початкової інформації зобов'язує слідчого висувати та перевіряти як загальні версії щодо причин події, так і приватні, що стосуються винних осіб, об'єктивної та суб'єктивної сторін їх дій або бездіяльності.

Нагальні задачі, що вирішуються на початковому етапі розслідування, такі:

1) з'ясування безпосередній (технічної) причини події;

2) виявлення причинного зв'язку події з діями конкретних осіб;

3) встановлення цих осіб та вирішення питання про наявність в їх діях ознак складу злочину.

Для вирішення таких завдань планується:

огляд місця події, окремих ділянок місцевості, приміщень, трупів і предметів;

допити свідків (у першу чергу очевидців), а також потерпілих;

при наявності останніх призначення судово-медичних експертиз;

виїмка документів, що відображають технічні умови функціонування об'єкта, фактичний стан машин та обладнання;

виїмка зразків сировини, напівфабрикатів, що готової продукції, що використовуються хімікатів і паливно-мастильних матеріалів;

призначення документальних ревізій, перевірок технічного стану і технічного режиму на об'єкті;

призначення різного роду експертиз.

Друга типова ситуація характерна тим, що розслідування доводиться починати в умовах, коли затримуються особи за обставин, що дають підстави підозрювати їх у скоєнні злочину. Це можуть бути затримані на територію, де зберігаються матеріальні цінності, озброєння і боєприпаси; затримані поблизу від державного кордону, від місця вибуху, пожежі або іншої надзвичайної події. Іноді це особи, затримані під час проведення розшукових органів МВС операцій "Перехоплення", "Вихор-Антитерор" і т.д. У такій ситуації є запідозрені особа (особи), відомі якісь його дії, що дають підставу припускати причетність до злочину. Проте немає достатніх даних, що характеризують його особу, скоєні діяння та наміри. Обстановка ускладнюється тим, що підстав обрати запобіжний захід буває недостатньо, а тому первинні дії доводиться проводити в межах законних термінів затримання.

Першочергові завдання слідчого:

1) встановлення особи затриманого;

2) виявлення істинних причин появи на місці затримання, цілей і характеру вчинених дій.

Плановані слідчі дії:

1) особистий обшук, а при необхідності й огляд затриманого;

2) допит затриманого;

3) слідчий огляд місця затримання, маршруту руху та місця, де переховувався затриманий, також а виявлених і вилучених у нього предметів (документів);

4) обшук за місцем проживання затриманого;

5) допит свідків, очевидців та осіб, які здійснили затримання;

6) пред'явлення затриманого для впізнання;

7) експертиза (попереднє дослідження) вилучених предметів і документів.

Третя типова ситуація кримінальна справа порушується на основі матеріалів дослідчої перевірки, проведеної, наприклад, відомчої контрольно-ревізійною службою, позавідомчим аудиторським установою, розрахунковою палатою федерального або регіонального органу влади, податковою інспекцією та іншими органами, які мають на це право. Дослідча перевірка покладено і на органи, які перераховує Федеральний закон "Про оперативно-розшукову діяльність".

У цій ситуації до початку розслідування маються більш-менш повні дані про осіб, підозрюваних у злочині, характер вчинених ними діянь та інших обставин, які підлягають встановленню. Обсяг і якість інформації залежать від того, наскільки повно й глибоко проведена дослідча перевірка. Кримінальні справи порушуються зазвичай проти конкретних осіб, матеріали на яких представляються слідчому. Велике значення у справах цього різновиду має тісну взаємодію слідчого з особами, що виробляли дослідчу перевірку, особливо з співробітниками оперативно-розшукових підрозділів.

Приступаючи до складання плану, слідчий спирається на дані, отримані в ході дослідчої перевірки, і спочатку намічає дії з відпрацювання оперативних версій, які в цьому випадку трансформуються в слідчі.

Його першочерговими завданнями в даній ситуації будуть:

1) процесуальне закріплення інформації, отриманої при проведенні оперативно-розшукових та інших перевірочних заходів;

2) з'ясування процесуальними засобами обставин, недостатньо повно досліджених в ході дослідчої перевірки.

Початкові слідчі дії:

а) затримання та арешти осіб, причетних до злочину;

б) їхні особисті обшуки, обшуки за місцем проживання;

в) обшуки в службових приміщеннях і виїмки документів;

г) накладення арешту на майно і банківські вклади;

д) допити підозрюваних та свідків;

е) огляди і дослідження речових доказів, у тому числі документів, що свідчать про злочин.

Важливо вчасно вилучити документи, що містять інформацію про злочинну діяльність підозрюваних, тому що зволікання може призвести до їхнього приховування або знищення.

Такі спільні програми дій на початковому етапі розслідування в розглянутих типових слідчих ситуаціях. Подальші дії слідчого при підтвердженні факту злочину будуть спрямовані на повне та всебічне дослідження злочинної діяльності обвинувачених, на з'ясування причин і умов, що сприяли злочину. Чітке виконання планів розслідування запорука ефективності всієї роботи по кримінальній справі.