Головна Криміналістика Криміналістична техніка Використання методики "словесного портрету" в оперативно-розшуковій і слідчій практиці

Використання методики "словесного портрету" в оперативно-розшуковій і слідчій практиці

Знання методики "словесного портрету" забезпечує можливість широкого використання в оперативно розшукової-і слідчій практиці даних про зовнішній вигляд людини для своєчасного розшуку невідомого злочинця. При цьому необхідно:

1) зібрати інформацію та оцінити ознаки зовнішності злочинця;

2) скласти словесний портрет;

3) провести його розшук із використанням словесного портрета;

4) підібрати осіб, серед яких буде пред'явлений для впізнання встановлений чоловік;

5) зафіксувати результати в протоколі і оцінити їх, перевіривши достовірність і обгрунтованість.

Відомості про зовнішність особи, отримані при допиті потерпілих та свідків, є відправною точкою в його розшуку. Вони можуть бути доповнені інформацією із інших джерел: вивченням речових доказів, матеріалів кримінальної реєстрації, службових документів, фотографічних зображень, рентгенівських знімків, зліпків особи померлого та ін

Наприклад, вивчення слідів і речових доказів, виявлених на місці події, іноді дозволяє одержати цінні відомості про зовнішність людини, яка їх залишив. Сліди ніг дають можливість припустити зростання людини, її стать, фізичні вади тощо Знаряддя злому дозволяють судити про фізичній силі людини, її будові тіла, професії і т.д.

Важливою проблемою використання словесної інформації про зовнішній вигляд людини, отриманого при допиті потерпілих і свідків, є оцінка її повноти та достовірності, в основі якої лежить аналіз суб'єктивних та об'єктивних факторів.

Відомості, на основі яких аналізуються суб'єктивні та об'єктивні чинники, що впливають на якість отриманої інформації, що встановлюються при ознайомленні з обставинами справи і попередньому допиті впізнаючого. У процесі допиту встановлюються: обставини, що передують події; умови безпосереднього сприйняття події, ознаки зовнішності установлюваної особистості, викарбувані у пам'яті впізнаючого; обставини, що мали місце після сприйняття людини до моменту допиту; добровільність участі допитуваного у виробництві слідчої дії. Всі перераховані фактори обумовлюють зміст тактичних прийомів підготовки і проведення упізнання установлюваної особистості.

Суб'єктивні фактори зумовлюються сукупністю характеристик, пов'язаних із конкретною особистістю: соціальний стан, особисті якості, поведінку, фізичне і психічне здоров'я та інші індивідуальні особливості. Отримання даних про соціальний статус відомої особи, як правило, не становить великої складності, але буває корисним при оцінці його показань. Наприклад, професія може сприяти сприйняття зовнішності іншу людину. Так, кравець краще сприймає пропорції тіла та одяг; спортсмен - фізичні дані людини (зріст, статура, поставу).

Дані про вік очевидця можуть полегшити оцінку надійності інформації про вік розшукуваного суб'єкта, тому що виявлена наступна закономірність: найчастіше людина правильніше визначає вік своїх однолітків і тих, хто молодше. Відносно людей старшого віку, особливо що досягли похилого віку, нерідко допускаються помилки.

Оцінка особистісних якостей очевидця або потерпілого може бути отримана безпосередньо з їх відповідей на запитання слідчого, зі слів знайомих ним осіб, а також з поведінки під час допиту.

Помічено, що показання свідка про обставини події більш точні, ніж покази потерпілого, хоча можуть бути менш повними. Це пояснюється різницею у психологічному стані, у якому вони знаходилися в момент події. Тому завжди важливий облік психічних особливостей людини, від якого отримано інформацію. Маються на увазі характеру, темперамент, увагу, спостережливість, пам'ять, уява та ін Відбуваються події кожною людиною сприймаються по-різному - такими, як він їх бачить. Серед психічних особливостей особистості важливе місце займає темперамент, що зумовлює поведінку людини.

Важливою характеристикою, що визначає розумові здібності людини, є інтелект, тому що сприймається людиною інформація знаходиться в прямій залежності від його інтелектуальних можливостей. Рівень інтелекту людини зумовлює його здатність викласти ту чи іншу інформацію. Непоодинокі випадки, коли людина запам'ятала зовнішність іншої людини, але не може описати її через бідність словникового запасу, хоча при перегляді ілюстративного матеріалу точно вказує на запам'яталися йому ознаки.

При спілкуванні з людиною оцінити рівень його інтелекту можна за наступними критеріями:

1) наявність системності у викладі;

2) глибина аналізу того, події;

3) обгрунтованість висновків і відсутність у них примітивність;

4) відсутність протиріч власних посилок, на яких спочатку будувалася ланцюжок власних суджень, необгрунтованих категоричних тверджень, явно абсурдних висновків і висновків;

5) здатність зрозуміти переносне значення жартів і прислів'їв;

6) відсутність надмірної уразливості по незначних приводах.

Налагодити Контакт у спілкуванні, зрозуміти допитуваного допомагає знання мови жестів, міміки і рухів. Особа, хода, жести, тон голосу - допоміжний матеріал для вивчення особистості. Їх особливість полягає в тому, що вони проявляються під дією імпульсів підсвідомості. Неможливість підробки цих імпульсів нерідко дозволяє довіряти цій мові більше, ніж звичного засобу спілкування.

Об'єктивні чинники пов'язані з умовами зовнішнього середовища і також, як суб'єктивні чинники, що впливають на повноту сприйняття і достовірність інформації про зовнішній вигляд людини. Суть впливу цієї групи факторів на якість отриманої в ході оперативних та слідчих дій інформації відображає інше їх назва - "фактори навколишнього середовища". Облік впливу факторів зовнішнього середовища дає слідчому можливість встановити, чи спроможна була людина бачити якийсь конкретний елемент зовнішності людини в цих умовах, на підставі чого зробити висновок про реальність виділених їм ознак.

Максимальний вплив мають наступні об'єктивні фактори: місце, час і тривалість спостереження; відстань від спостерігача до об'єкту спостереження; динамічні характеристики спостерігача й об'єкта. Облік кожного з них сприяє якісній оцінці інформації, що отримується в ході слідчих і оперативних дій. Наприклад, встановивши, з якої відстані спостерігався невідомий чоловік, слідчий може визначити можливу ступінь деталізації його зовнішнього вигляду. Відома наступна залежність: з відстані 1 км помітні лише загальні контури фігури людини; крім того, спотворюються її розміри і колір одягу; обличчя і його окремі елементи розрізняються лише з відстані 60 м.

Визначення точного часу події допомагає з'ясувати умови освітленості. Якщо вона було штучне, то слід врахувати, що в цих умовах риси обличчя виглядають менш рельєфними. Направлене освітлення згладжує затемнені елементи зовнішності.

Людина найчастіше запам'ятовує зростання, колір очей, волосся, ніс, брови, особливості статури, але, зрештою, у нього виникає цілісний образ, який і відбивається в його пам'яті. Однак уявний образ людини з плином часу втрачає ясність і повноту. Очевидно, що з'ясування величини проміжку часу між днем спостереження і моментом допиту дуже важливо при оцінці словесного опису. Поряд з урахуванням ступеня перекручування інформації після закінчення часу з'ясовується ступінь впливу на неї думки інших людей.

Важливим моментом складання словесного портрета невідомої особи є визначення його оптимального рівня деталізації. Зайва деталізація нерідко вносить в опис зовнішності домислу елементи. Існує такий рівень деталізації, за якою подальше уточнення елементів зовнішність стає недоцільним, оскільки вже встановлено комплекс індивідуалізують ознак, що дозволяють ідентифікувати особу.

Свідки та очевидці описують зовнішність установлюваної особистості, користуючись житейській термінами, причому не завжди точними і ясними. Багато чого з того, що має істотне значення для ідентифікації, вони можуть втратити. Слідчий може допомогти допитуваному більш докладно описати ознаки зовнішності. Питання при цьому не повинні бути навідними. Бажано дотримуватися термінології "словесного портрета". Однак якщо допитуваний не знайомий з цією термінологією і вживає інші назви ознак зовнішності, їх слід зберегти в описі, оскільки заміна цих найменувань спеціальними термінами може спотворити свідчення.

У деяких випадках словесний портрет, складеного очевидцем, відрізняється від скоригованого з врахуванням результатів аналізу суб'єктивних та об'єктивних факторів. У цій ситуації доцільно залишити обидва варіанти словесного портрета для подальшого використання в розшуку.

Показання свідка про зовнішність невідомого злочинця фіксуються у протоколі. Повнота, ретельність та точність опису ідентифікаційну створюють надійну основу для встановлення тотожності особистості. Якщо отримані тільки "загальні" чи "середні" дані про ознаки зовнішності, то ототожнення практично неможливо.

При розшуку злочинців і тих, що зникли без вісті зниклих осіб словесний портрет використовується для підготовки інформаційно-розшукових орієнтувань з описом ознак зовнішності, характеристикою "особливих прикмет" в будові тіла та обличчя і "помітних" динамічних особливостей. Це дає можливість співробітникам, що здійснюють розшук, створити і міцно утримати в пам'яті уявний образ розшукуваного.

Ефективне застосування методики "словесного портрету" досягається періодичним зверненням до складеного раніше словесним портретів, своєчасним їх зміною і доповненням, постійним використанням в криміналістичній діяльності.