Головна

Значення інформаційно-комп'ютерного забезпечення криміналістичної діяльності

Ефективність слідчої діяльності з конкретній кримінальній справі істотно залежить від того масиву криміналістично значимої інформації, якою володіє слідчий і особи, які залучаються ним до взаємодії.

Інформаційно-аналітична робота осіб, що розслідують злочини, полягає в збиранні, зберіганні, систематизації та аналізу доказової та орієнтує інформації з метою прийняття оптимальних тактичних рішень. Джерелами такої інформації є:

а) заяви і повідомлення про злочини;

б) результати слідчих дій та оперативно-розшукових заходів;

в) укладення висновки експертів і фахівців;

г) дані криміналістичних та інших обліків;

д) відомості, надані різними учасниками кримінального судочинства;

д) повідомлення засобів масової інформації;

ж) матеріали кримінальних справ і відмовні матеріали,

з) зведення оперативних даних, орієнтування;

и) інформація, яка надходить від різних організацій, установ, підприємств та ін

Слідчий має переробити величезний масив інформації, виокремити з нього криміналістично значиму, не допустивши при цьому помилок, пов'язані як з нестачею цієї інформації та труднощами її одержання, так і з дефіцитом часу, а часто і невисоким професійним рівнем. При цьому вельми значний час витрачається на рутинну роботу по складанню різних документів процесуального характеру: протоколів, постанов, запитів та ін З прийняттям КПК України це завдання суттєво спростилася (див. Додатки до КПК України).

Слід з жалем відзначити, що методів інформаційно-аналітичної роботи в криміналістиці приділяється недостатньо уваги, хоча їх значення все більше зростає, особливо при розслідуванні групових і багатоепізодні злочинів, пов'язаних з проявами організованої злочинності. У ході інформаційно-аналітичної роботи слідчий вирішує основні тактичні та пізнавальні завдання, що постають у ході розкриття і розслідування злочинів. Такі непрості завдання, як виявлення серійних злочинів, особливо в сфері реформуються економіки, міжнародних та міжрегіональних злочинних зв'язків, взагалі не можуть бути вирішені без добре поставленої інформаційно-аналітичної роботи.

Основні пізнавальні операції слідчого: висування версій, прийняття тактичних рішень, планування розслідування, оцінка слідчих ситуацій, організація виробництва серії криміналістичних операцій мають у своїй основі ті ж методи.

Актуальність використання інформаційно-аналітичних методів зростає і у зв'язку з інтенсивним впровадженням у діяльність правоохоронних органів засобів комп'ютерної техніки. Цей процес зачіпає організацію розслідування злочинів, методичне забезпечення слідчій, оперативно-розшукової, експертної, судової діяльності, сприяє наукової організації праці, оптимізує збирання, зберігання, систематизацію та аналіз доказової і орієнтує інформації. Можна констатувати появу своєрідних человеко-машинних систем, вдало поєднують твердість формальної логіки комп'ютера з гнучкістю і евристичність людського мислення.

За допомогою комп'ютерної техніки не тільки раціоналізуються інформаційні процеси, але і впроваджуються комп'ютеризовані системи підтримки прийняття слідчими, експертами, оперативними співробітниками, суддями відповідних рішень. За останні роки в Росії розроблено кілька десятків систем, по суті моделюючих діяльність слідчих-методистів, які допомагають розслідувати найбільш складні злочини, формулюючи за результатами вивчення кримінальних справ конкретні рекомендації.

Під час розслідування конкретної справи в комп'ютер у діалоговому режимі вводяться відомості про склад і спосіб злочину, предмет злочинного посягання, потерпілого та ін Після обробки на екран видаються рекомендацією, які можуть бути використані в плануванні розслідування, дозволяють згрупувати дані по епізодах і по учасниках, підказують, як здійснити конкретне слідча дія, зробити пошук і зіставлення епізодів, прізвищ, кличок, дат і пр.

Застосування засобів комп'ютерної техніки навіть в найбільш складних формах, заснованих на використанні методів "штучного інтелекту", аж ніяк не означає, що слідчий або експерт стають бездумними виконавцями рішень, що приймаються комп'ютером. По-перше, комп'ютерний "інтелект" є в даному випадку узагальненим передовим досвідом слідчої (експертної) діяльності, а по-друге, мова йде виключно про рекомендації, які не мають обов'язкового характеру.

Як свідчить практика, аби комп'ютеризована інформаційна система була працездатною, необхідно дотримуватися таких правил:

1) вся інформація, що вводиться повинна записуватися з використанням спеціальної термінології на мові, що виключає різне тлумачення;

2) переробка інформації повинна здійснюватися у відповідності до алгоритму точно певною послідовністю операцій, що дозволяє вирішити будь-яку конкретну задачу з деякого класу однотипних задач, причому вихідні дані можуть в певних межах змінюватися.

Все вищесказане з необхідністю підкреслює, що сучасні системи комп'ютерні повинні широко використовуватися і в процесі викладання криміналістики у вищих навчальних закладах, а також підвищення кваліфікації суддів, слідчих та оперативних працівників. З цією метою вже створено ряд імітаційних навчальних систем, в яких моделюються як окремі слідчі дії (наприклад огляд місця події), так і хід розслідування в цілому: програми-тренажери "Вбивство", "Слідчий", "Рекет", "Міраж" .

Ефективне використання комп'ютерів у навчальному процесі пов'язане з тим, що їхня здатність сприймати, обробляти і передавати студенту навчальну або керуючу інформацію забезпечує засвоєння студентами відповідного матеріалу та управління їх діяльністю в цьому процесі за заздалегідь розробленою програмою.

Визначаючи перспективи застосування комп'ютерів при вивченні криміналістики, можна виділити наступні:

1) використання засобів обчислювальної техніки та автоматизованих інформаційно-довідкових систем;

2) освоєння розроблених на комп'ютерній базі систем підтримки прийняття рішень, автоматизованих робочих місць (АРМ) співробітників різних служб та підрозділів правоохоронних органів;

3) застосування комп'ютерів в ході практичних занять з криміналістичної техніки, тактики і методики;

4) використання комп'ютерів для придбання практичних навичок розкриття і розслідування злочинів окремих видів (на базі імітаційних навчальних систем);

5) застосування комп'ютерного контролю знань з різних розділів і галузями криміналістики.

Прикладом третього напряму можуть служити автоматизовані інформаційні системи "Зброя" та "Холодна зброя". При зверненні до системи "Холодна зброя" можна отримати інформацію про призначення, пристрої, способи утримання і дії різних видів холодної зброї, спосіб виготовлення і методикою його випробування на відповідність криміналістичним вимогам. Система "Зброя" містить необхідні навчальні відомості про сучасне вогнепальну зброю та боєприпаси до нього.

Використання ЕОМ для набуття практичних навиків розкриття та розслідування окремих видів злочинів ефективно при проведенні занять з криміналістичної методики розслідування. Імітаційні навчальні системи ( "Слідчий", "Вбивство", "Вбивство без трупа", "рекету", "Розслідування згвалтувань") створені на основі реальних успішно розслідуваних кримінальних справ, тому формують у студентів навички прийняття рішень при розкритті та розслідуванні окремих видів злочинів , навчають висунення версій слідчих, планування розслідування.

Так, мережеве планування має перед звичайним календарним плануванням безперечні переваги. Мета його застосування підвищити якість планування, скоротити терміни розслідування за рахунок раціонального використання часу і постійного контролю виконання намічених у плані дій. Розрахунок параметрів мережного графіка на персональному комп'ютері допомагає вибрати варіант діяльності, оптимальний з точки зору витрат часу і коштів. Цей метод сприяє чіткому формулюванню всіх проміжних цілей і завдань, що вели до досягнення основного результату слідчої діяльності, допомагає наочно простежити спадкоємність між початковим та наступними етапами розслідування злочину, заздалегідь виявити "вузькі" місця в роботі, своєчасно забезпечити слідчих вичерпною інформацією про фактичний стан справ на кожен день розслідування. Освоєння прийомів мережевого планування вже в період навчання одне з важливих завдань викладання криміналістики у вузі.

Навчання, як відомо, передбачає постійний зворотний зв'язок зі студентською аудиторією, контроль якості і глибини засвоєння знань, вміння використовувати їх при вирішенні практичних завдань слідчої діяльності. Тому однією з основних форм використання комп'ютерів у навчальному процесі є впровадження програм контролю знань студентів.