Головна Криміналістика Теоретичні та методологічні основи криміналістики Сутність та завдання криміналістики, її місце в системі інших наук

Сутність та завдання криміналістики, її місце в системі інших наук

Серед областей наукового знання, що складають основу професійної підготовки слідчих, прокурорів, суддів, оперативних працівників, адвокатів, важливе місце займає криміналістика наука, яка вивчає та узагальнює досвід боротьби із злочинністю, розробляє засоби, прийоми і методи розкриття і розслідування злочинів.

Предметом будь-якої науки є закономірності об'єктивної дійсності, що зумовлюють виникнення, сучасний стан та тенденції розвитку певної групи явищ, відносин і процесів. Предмет криміналістики теж становить певна група специфічних закономірностей реального миру, результати вивчення яких використовуються у вирішенні проблем боротьби зі злочинністю.

Криміналістика виникла і розвивається як наука, що підвищує ефективність діяльність правоохоронних органів по встановленню істини у кримінальному судочинстві. Тому вона вивчає саме ті закономірності об'єктивної дійсності, які проявляються в роботі слідчого, прокурора, судді, експерта-криміналіста, оперативного працівника з розкриття та розслідування злочинів, судового розгляду кримінальних справ.

Злочинність досить складне, багатоаспектне соціальне явище, що вивчається рядом наук, кожна з яких досліджує його певні сторони, конкретну групу його закономірностей. Об'єктом дослідження криміналістики є функціональна сторона злочинності, система дій і відносин, що утворюють механізм злочину. Тому з числа досліджуваних криміналістики слід перш за все назвати закономірності механізму вчинення злочину.

Даний механізм динамічна складна система, що включає злочинця, його ставлення до своїх дій та їх наслідків; предмет злочинного посягання; спосіб вчинення та приховування злочину; його обстановку та ін

Як будь-яка об'єктивна реальність, цей механізм формується і функціонує, підкоряючись певним закономірностям. З їх числа відносяться до предмета криміналістики:

1) закономірності вибору та реалізації способу підготовки, вчинення та приховування злочину;

2) закономірності встановлення і розвитку зв'язків між елементами його механізму;

3) закономірності виникнення і розвитку явищ, пов'язаних із злочином, до, під час і після його здійснення.

Будь-яке злочинне зазіхання здійснюється в реальних умовах, відображається у навколишньому середовищу. Всі елементи механізму злочину взаємопов'язані і, відбиваючись у навколишній обстановці, утворюють різні сліди, що містять інформацію про злочин і його учасників.

Освіта слідів злочину є, виходячи з цього, виразом такої властивості матерії, як відображення. Останнє, у свою чергу, підпорядковується певним закономірностям, які залежать від властивостей відбиваного і відбиває об'єктів, умов їх взаємодії.

Подія злочину по-різному відбивається у свідомості людини і відображається на предметах обстановки місця події. З усього різноманіття відображень об'єктів предметів і явищ матеріального світу криміналістика виділяє тільки ті, які є елементами механізму злочину, а з усіх об'єктів відображають ті, які відобразили його сліди. Процес їх виникнення має необхідний, що повторюється, стійкий характер, а значить, пов'язаний з проявом об'єктивних закономірностей реального світу.

Для використання в кримінальному судочинстві інформації про злочин і його учасників необхідно у встановленому законом порядку зібрати, оцінити, дослідити і використовувати докази в ході попереднього розслідування (ст. 73-90 КПК України). Криміналістично значущою може виявитися будь-яка інформація, якщо вона буде грати роль для встановлення обставин розслідуваної злочину.

Процеси збирання, оцінки, дослідження і використання доказів також підкоряються певним закономірностям. Це в першу чергу закономірності роботи з доказами, що становлять ще один елемент предмета науки криміналістики.

Вивчення зазначених об'єктивних закономірностей необхідно криміналістиці для виконання її головної службової функції, заради чого вона і з'явилася вдосконалення практики боротьби зі злочинністю. На базі пізнання цих закономірностей криміналісти цілеспрямовано створюють науково-технічні засоби, тактичні прийоми та методичні рекомендації по роботі з доказами, організації і виробництву попереднього розслідування злочинів. Ці кошти, прийоми і рекомендації становлять ще один елемент предмета криміналістики.

Грунтуючись на викладене, можна дати наступне означення. Криміналістика наука це про закономірності механізму вчинення злочину, виникнення інформації про нього і його учасників, закономірності збирання, оцінки, що дослідження та використання доказів і заснованих на пізнанні даних закономірностей прийомах, методах і засобах розслідування злочинів.

На відміну від предмета об'єктом науки криміналістики служать злочинна діяльність і діяльність з розкриття та розслідування злочинів, що складають їх різні процеси, і відносини, властивості та ознаки. Вивчаючи ці об'єкти у своєму ракурсі і в своїх цілях, криміналістика пізнає названі закономірності.

Як уже зазначалося, пізнання криміналістики специфічної групи об'єктивних закономірностей дійсності необхідно цій науці для вирішення поставлених перед нею завдань. Останні визначаються соціальної, службової функцією криміналістики сприяти своїми засобами і методами справі боротьби зі злочинністю. Але цю загальну мету ставлять перед собою і деякі інші науки. Криміналістика прагне досягти цієї цілі, вирішуючи ряд спеціальних завдань, що відповідають її предмету. До них відносяться:

а) поглиблене вивчення об'єктивних закономірностей дійсності, що складають основу предмета криміналістики, розвиток її загальної і приватних теорій як бази криміналістичних методів, прийомів і засобів;

б) розробка нових і вдосконалення використовуються техніко-криміналістичних засобів, тактичних прийомів і методичних рекомендацій по збиранню, дослідженню та використанню доказової інформації;

в) оптимізація організаційних, тактичних і методичних основ попереднього розслідування злочинів, організаційних і методичних почав криміналістичної експертизи (див. гл. 19-27 КПК України);

г) розробка й удосконалювання криміналістичних методів і засобів попередження злочинів;

д) вивчення зарубіжного досвіду розробки і застосування криміналістичних методів і засобів.

Спеціальні завдання криміналістики реалізуються через рішення конкретних завдань, що постають на цьому етапі її розвитку, наприклад розробка методик розслідування нових видів злочинів. Конкретні завдання за своїм обсягом можуть ставитися як до теорії науки, так і до її "продукту" тим методам, прийомам і засобам, що криміналістика розробляє для практики боротьби зі злочинністю.

У постановці конкретних завдань виявляються тенденції розвитку криміналістики. Вона розвивається на основі зв'язку та наступності між існуючими і новими криміналістичними концепціями; активного творчого пристосування для цілей боротьби зі злочинністю останніх досягнень тих наук, положення яких не можуть бути безпосередньо використані в кримінальному судочинстві; обумовленості криміналістичних рекомендацій потребами практики боротьби зі злочинністю та вдосконалення цієї практики на базі досягнень криміналістичної науки; прискорення темпів розвитку криміналістики під впливом науково-технічного прогресу в сфері як самої криміналістики, так і суміжних галузей наукового знання.

Криміналістика юридична наука, оскільки її предмет, об'єкт пізнання, що розробляються засоби та методи лежать в галузі правових явищ. Службова функція криміналістики і вирішуються нею задачі відносяться до сфери діяльності правоохоронних органів, до правових процесів (розслідування, судовий розгляд, судова експертиза), а рекомендації, які розробляються нею для практики боротьби зі злочинністю, засновані на законі або застосовуються у відповідності з його вимогами.

Криміналістика пов'язана з багатьма науками суспільними, природничими, технічними, але зв'язку це переважно орієнтовані на створення та використання надійних методів і засобів роботи з доказами. Основною "живильним середовищем" для криміналістики є право, науки правові, слідча, експертна і судова практика. Не можна не відзначити і той факт, що криміналістика історично зародилася в рамках кримінально-процесуального права як один із засобів реалізації його положень.

Криміналістика відноситься до спеціальних юридичних наук, таким, яким не відповідає якась певна галузь права чи група норм з різних галузей права. З точки зору інтенсивності зв'язків криміналістика відноситься до наук кримінально-правового циклу, які вивчають злочинність і заходи боротьби з нею. До цієї групи входять: кримінальне право, кримінологія, кримінально-процесуальне право, криміналістика, кримінально-виконавче право, теорія оперативно-розшукової діяльності, кримінальна статистика.

Криміналістика тісно пов'язана з наукою кримінального права. На основі юридичних ознак складів злочинів розробляються криміналістичні методики їх розслідування: розслідувати злочин щоб, потрібно розуміти, в чому воно полягає, якими характеризується ознаками, які елементи його складу.

Як і кримінологія, криминалистика займається розробкою заходів попередження злочинності. Але її предметом тут слугують вузько спеціальні, в основному технічні заходи. Останні включаються в розроблювану кримінології загальну систему профілактичних заходів. Дані кримінології про особи злочинців і потерпілих, про деякі обставини скоєння різних видів злочинів криміналістики використовуються при розробці методик розслідування злочинів, що а про динаміку злочинності та її окремих видів для планування найбільш актуальних наукових досліджень.

Особливо тісні зв'язки в криміналістики утворилися до кримінально-процесуальним правом. Воно визначає межі та умови застосування криміналістичних рекомендацій у розкритті та розслідуванні злочинів, компетенцію учасників процесу у використанні криміналістичних засобів і прийомів, процесуальний порядок проведення слідчих дій. Криміналістика ж на цій основі розробляє засоби, прийоми і рекомендації по оптимальному досягненню цілей кримінального судочинства.

Криміналістика пов'язана і з такими юридичними науками, як кримінально-виконавче та адміністративне право. Положення кримінально-виконавчого права криміналістики використовуються при розробці методик розкриття і розслідування злочинів, скоєних в умовах виправних установ. Що ж стосується адміністративного права, то хоча ця наука й не належить до "кримінальних", її положення, особливо що містяться в спеціальній частині, яка розглядає питання організації діяльності органів внутрішніх справ, не можуть не враховуватися криміналістики при розробці її методичних рекомендацій. Крім того, ряд норм Особливої частини Кримінального кодексу РФ при формулюванні складів тих чи інших злочинів відсилає до норм адміністративного права, наприклад до правил дорожнього руху, техніки безпеки.

Зв'язок криміналістики і теорії оперативно-розшукової діяльності є обопільною. Криміналістика при розробці проблем тактики і методики враховує оперативно-розшукові можливості, оперативно а-розшукова діяльність положення та рекомендації криміналістики. Практичний аспект зв'язку з цим полягає в тому, що рекомендації криміналістики мають, крім іншого, мати на меті створення оптимальних умов для проведення оперативно-розшукових заходів, пов'язаних зі слідчими діями, і легалізації отриманих результатів, а рекомендації теорії оперативно-розшукової діяльності для виробництва відповідних слідчих дій .

Зв'язок криміналістики з громадськими науками різноманітні і продуктивні. Категорії матеріалістичної діалектики лежать в основі вчення про методи криміналістики. У криміналістичних наукових дослідженнях і при розробці практичних рекомендацій криміналістики не можна обійтися без широкого використання законів логічне мислення, таких його прийомів і процедур, як аналіз та синтез, дедукція та індукція, абстрагування, узагальнення, аналогія. Зв'язок криміналістики з етикою виражається в тому, що при розробці засобів, прийомів і методик розкриття і розслідування злочинів враховуються вимоги норм моральності. Законність застосування криміналістичних рекомендацій не повинна вступати в протиріччя з вимогами моральності.

Дані юридичної психології використовуються криміналістики в першу чергу при розробці тактичних прийомів. Вони становлять також одна з важливих елементів наукових основ ряду приватних криміналістичних теорій (наприклад вчень про криміналістичних версіях, про спосіб вчинення злочину) і розробляються на цій основі тактичних прийомів виробництва слідчих дій.

Сферою застосування даних судової психології є криміналістичні тактика і методика і, почасти, криміналістична техніка. Досить згадати, наприклад, про значення психологічних даних для почерковеденія судового, формування внутрішнього переконання експерта-криміналіста або для методики розслідування різних шахрайств.

Вельми розгалужені зв'язки є у криміналістики з природними і технічними науками, причому вони безперервно розширюються під впливом науково-технічного прогресу. Зв'язок криміналістики з цими науками в основному полягають у творчому використанні їх досягнень для розробки та вдосконалення криміналістичних засобів і методів. Однак в ряді випадків засоби і методи цих наук використовуються в криміналістичних цілях безпосередньо, тобто в непреобразованном вигляді.

До сфери взаємодії включаються всі нові галузі знання, але при цьому виникає і "зворотний зв'язок": досягнення криміналістики, її засоби та методи починають використовуватися в судовій медицині, археології, біології, археографії, історії, літературознавства та ін