Головна Кримінологія Окремі види злочинності і особливості боротьби з ними Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх

Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх

Злочинність неповнолітніх - вид злочинності, що виділяється на основі такого критерію, як неповнолітній вік суб'єкта злочину. Неповнолітніми, відповідно до ст. 89 КК РФ, визнаються особи, яким на час вчинення злочину виповнилося чотирнадцять, але не виповнилося вісімнадцяти років.

Злочинність неповнолітніх має ряд відмінних рис, які проявляються в першу чергу в причинному комплексі і мотивації формування злочинної поведінки і, як наслідок, у її рівні та тенденції розвитку. Разом з тим перераховані особливості укладені в особистісні якості неповнолітніх та їх соціально-правовий статус у суспільстві. Тому неповнолітні особи відрізняються від осіб старшого віку як багато особистісними характеристиками, так і злочинною поведінкою.

Аналіз злочинності неповнолітніх як особливого об'єкта кримінологічного дослідження містить вивчення характеристик:

а) скоєних злочинів (види, форми, мотиви);

б) особи (з урахуванням обмеженого періоду її формування, обмеженої дієздатності, рухомий динаміки змісту соціальних функцій);

в) причин і умов злочинності;

г) результативності заходів профілактичного впливу.
Порівнянність даних про злочинності неповнолітніх

можна забезпечити при її аналізі в період дії відповідної Кримінального кодексу Російської Федерації. Останній Кодекс був введений в дію з 1 січня 1997 У той же час слід враховувати зміни кримінального законодавства, що а також введення в дію з 1 січня 2002 р. нового КПК України.

У 1997-1999 рр.. в Росії число зареєстрованих злочинів неповнолітніх зростало, потім воно стало знижуватися, але в 2003-2004 рр.. знову зросла. Питома вага таких злочинів у загальній кількості розслідуваних злочинів скоротився з 10,9% у 1997 р. до 9,8% у 2004 р.Випереджаючими темпами зростала злочинність дорослих і в першу чергу - молоді.

Неповнолітніми або за їх співучасті, за даними карної статистики, скоюється кожне 11-е розслідувати злочин.

Динаміка числа виявлених неповнолітніх, що скоїли злочини, аналогічна вишерассмотренной динаміці числа зареєстрованих злочинів: у 1997-1999 рр.. - Збільшення, потім - зниження, а в 2003-2004 рр.. - Знову зростання. У 2004 р. питома вага неповнолітніх серед всіх виявлених злочинців виявився найвищим. Однак треба враховувати, що латентність злочинної поведінки неповнолітніх значно менше у порівнянні зі злочинами осіб старшого віку, особливо рецидивістів і організованих злочинців. Тому даний показник відображає не так фактичний стан справ, скільки результати реагування на злочинність.

Інтенсивність (коефіцієнти) злочинності неповнолітніх зростали з несуттєвими відхиленнями до 1995 р. Далі протягом трьох років вони знижувалася і у 1999 р. знову збільшилися, потім з 2002 р. знову зросли, і в 2004 р. вказаний коефіцієнт виявився таким же, як у 1999 році.

Проблема злочинності неповнолітніх, як і раніше залишається актуальною. Криміналізація є загрозою неповнолітніх молодому поколінню, а разом з тим і загрозою перспективам нормального розвитку громадянського суспільства та національної безпеки.

У розглянутий період у структурі злочинності неповнолітніх переважали пограбування, розбої та грабежі1: убивство і

замах на вбивство, умисне спричинення тяжкої шкоди здоров'ю і згвалтування, замах на гвалтують становили 2,9%; крадіжки, - 58,6; розбої та грабежі - 11,2; вимагання - 1, 6; хуліганство - 6,8; злочини, пов'язані із незаконним обігом наркотиків, - 3,8; інших - 15,0%. При цьому 70% всіх крадіжок здійснювалися в групі.

Неповнолітні також брали участь у вчиненні шахрайства, заволодіння автомобілем чи іншим транспортним засобом без цілі розкрадання та інших злочинів.

Дорослішання неповнолітніх в сформованих в результаті реформ відбувається життєвих ситуаціях з випереджаючими темпами. Нові, сформовані в даних умовах погляди молоді розвиваються ще в період підліткового становлення.

Злочинність неповнолітніх в Росії за останні 10-15 років втрачала ознаки дитячого пустощі, спонтанності, вікової незрілості. Відзначалися раннє повзросленіе неповнолітніх, що скоювали злочини, сформованість у них негативних поглядів і установок. Последние забезпечували їх виживання у вкрай складні для них умовах соціальних, а також реалізацію сформованих цими умовами потреб та інтересів, тягу до специфічних «задоволень» (наркотики, алкоголь, ранні статеві зв'язки та ін.)

Відзначається втягнення неповнолітніх у такі сфери кримінальної діяльності, які до недавнього часу були в основному долею дорослих осіб.

Новим було поширення в середовищі неповнолітніх таких злочинів, як розбійні напади на підприємців та іноземців, посягання на життя і здоров'я з особливою жорстокістю, участь у кримінальному бізнесі (причетність до незаконного обігу зброї та наркотиків, рекет відносно своїх однолітків, більш часте участь у бандитських напади та ін.) У 1997-1999 рр.. зафіксовано зростання числа неповнолітніх, причетних до незаконного обігу зброї (+4,6%); вчинили вбивства (+11,8%); навмисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю (+9,5%); крадіжку (+18,8%); грабіж (6,5%); розбій (9,7%); хуліганство (+2,7%) '.

Коефіцієнт особливо тяжких та тяжких злочинів неповнолітніх до 1999 р. перевищив загальний коефіцієнт злочинності: у 1999 р. коефіцієнт особливо тяжких злочинів неповнолітніх становив 102,9, тяжких - 1417,8, стосовно загальної особливо важкою і тяжкою злочинності дані коефіцієнти були відповідно 88, 5 і 651,7. При оцінюванні наведених цифр необхідно враховувати, що тяжкі та особливо тяжкі злочини неповнолітніх бувають часто більш очевидними, ніж у дорослих, і легше піддаються розкриттю.

Крім того, злочини неповнолітніх в більшій своїй частині носять груповий характер. Майже у всіх випадках це - групи за попередньою змовою. Злочини, що здійснюються такими групами, відносяться до категорії тяжких.

Зазначені групи неповнолітніх, а також здійснюють організовані групи в основному такі злочини, як крадіжки, грабежі, розбої, вимагання. В організованих групах існують певні структура та порядок, що забезпечують їх злочинну діяльність. Учасники таких груп мають загальну касу, в яку робляться грошові відрахування організаторами їх, втягують у злочинну діяльність інших неповнолітніх. Останні різними шляхами потрапляють в залежність від учасників груп. Таке залучення здебільшого проводиться за допомогою погроз у відношенні як самого неповнолітнього, так і членів його родини.

Питома вага групових злочинів в загальній кількості зареєстрованих злочинів неповнолітніх складав у 1997-2004 рр.. приблизно 65-70%.

Серед групових злочинів виділяються дві категорії: 1) скоєні в групі тільки неповнолітніми; 2) зроблені за участю дорослих осіб. Частка другого постійно зростає.

При співучасті з дорослими особами найчастіше відбуваються крадіжки, шахрайство, розбій, спричинення тяжкої та середньої важкості шкоди здоров'ю, згвалтування, убивство. У структурі злочинів, скоєних групою за участю дорослих вище частка тяжких і особливо тяжких злочинів.

Аналіз даних про засуджених неповнолітніх, які здійснювали злочини у групах, показує високу латентний-ність участі дорослих осіб та їх криміногенного впливу на неповнолітніх.

Живильним середовищем для групової злочинності стали неформальні угруповання молоді антигромадської направ-ленності1. Щорічно понад 70 тис. підлітків, що входять в такі

угруповання, піддаються кримінальній і адміністративному покаранню за скоєння різного роду правопорушень. Підліткові групи з антигромадської спрямованістю досить широко використовуються в своїх цілях лідерами організованої злочинності і фактично стають складовою частиною останньої.

Злочинність неповнолітніх у своїй основі - це чоловіча злочинність, на долю дівчат припадає близько 8% зареєстрованих злочинів. У той же час число зареєстрованих злочинів, скоєних неповнолітніми з жіночою статтю, в 1997-2000 рр.. зростала з року в рік і в 2000 р. їх питома вага в загальному числі неповнолітніх становив 8,6%. Кількість дівчаток, які перебувають на обліку в підрозділах щодо попередження правопорушень неповнолітніх, зросло в 1997-2000 рр.. в 1, 3 рази, а доставлених до органів внутрішніх справ - у 1,7 рази. Проведені дослідження показують, що значно збільшується частка дівчат, що скоїли злочини, в деяких регіонах цей показник дорівнює частці жіночої злочинності - до 13-17%. Пізніше помітних змін на краще не спостерігалося. Неповнолітні жіночої статі не стільки беруть участь у «традиційних» злочини (крадіжки, шахрайство), скільки стають учасницями стійких груп корисливо-насильницької спрямованості. Фіксуються специфічні особистісні характеристики неповнолітніх злочинниць. Вони більшою мірою, ніж підлітки чоловічої статі, вчиняють злочини, брехливі, потайливі, розв'язним, егоїстичні.

Неповнолітній віковий період доцільно розмежувати на дві підгрупи - 14-15 і 16-17 років - і аналізувати їх диференційовано кримінальні характеристики. З багатьох кримінологічних значущим показниками обидві групи помітно відрізняються один від одного. Так, коефіцієнт кримінальної активності в першій групі в 2,6 рази нижче, ніж у старших підлітків. Питома вага 16-17-літніх протягом останніх років стійко становив трохи більше або менше 70%. У групі 14-15-літніх вища частка осіб, які скоїли крадіжку, грабіж, заподіяння шкоди середньої тяжкості. Серед 16-17-річних - вища частка осіб, які скоїли вбивство, згвалтування, умисне спричинення тяжкої шкоди здоров'ю, розбій, неправомірне заволодіння автомобілем чи іншим транспортним засобом без цілі розкрадання.

Структурна характеристика неповнолітніх з соціальної приналежності за підсумками 2001 р. виглядає наступним

образом1: робітників - 5,3%; учнів - 46; студентів - 3,1%. Разом з тим збільшилася в 1,6 рази кількість учнів і студентів, доставлених до органів внутрішніх справ за правопорушення.

Високим питома вага непрацюючих і неучащіхся неповнолітніх, які вчиняють злочини, - у 1997 р. він становив 44,4% у загальній кількості виявлених неповнолітніх злочинців, що, зокрема, відображає та велику чисельність даної вікової групи в демографічній структурі суспільства. У 2001 р. цей показник знизився до 35,7%, проте абсолютна кількість осіб, що утворюють цю групу, зросла на 20,5%. Зростав число неповнолітніх, які скоїли злочини, офіційно зареєстрованих безробітними (найбільш значимим приріст був в 1999 р. і склав 12%) 2.

Чи не працюють і не вчаться неповнолітні, що вживають алкоголь та наркотичні речовини, як правило, пов'язані з кримінальним середовищем, і саме вони є виконавцями скоєних злочинів. Вивчення кримінальних справ показує, що 22% дорослих тих, які втягують неповнолітніх у вчинення злочинів, перебувають на обліку з приводу вживання алкоголю. Опитування залучених неповнолітніх показав, що 8% дорослих залучили їх до скоєння злочинів в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.

Як резерв поповнення «армії» злочинців необхідно розглядати неповнолітніх, які не працюють і не учнів (більше 100 тис.), що перебувають на обліку в підрозділах у справах неповнолітніх ОВС.

Особливу небезпеку становить рецидив злочинів неповнолітніх. Його питома вага у розглянутий період становив приблизно 17%. Велика поширеність кримінологічного рецидиву і неодноразовості вчинення злочинів до перших викриття.

Для чималої частини неповнолітніх характерна висока кримінальна активність. Проведеними дослідженнями встановлено, що неповнолітніми до притягнення їх до кримінальної відповідальності здійснюються 5-10 злочинів (поширені багатоепізодні крадіжки, пограбування) 3.

Кримінологічні істотно також те, що щорічно в Росії більше 700 тис. підлітків притягуються до адміністративної відповідальності, 85-88 тис. доставляються в органи внутрішніх справ за вчинення суспільно небезпечних діянь до досягнення віку кримінальної відповідальності.