Специфіка детермінації і причинності

Процеси детермінації і причинності податкової злочинності не тільки в значній мірі відрізняються від аналогічних процесів, пов'язаних з загальнокримінальної злочинністю, а й мають свою специфіку в порівнянні з іншими злочинними проявами в економічній сфері. Податкова злочинність органічно взаємопов'язана з ринковими відносинами, приватною власністю і підприємництвом. З ростом числа підприємств, що грунтуються на приватній формі власності, виникло гостре протиріччя між фінансовими інтересами держави і суспільства, з одного боку, та інтересами нових власників - з іншого.

Говорячи про причинному комплексі ухилення від сплати податків, необхідно в першу чергу виділити в ньому такі обставини: економічні, політичні, технічні, морально-психологічні, правові та організаційні. Не можна не враховувати, що певною компетенцією у сфері оподаткування наділений ряд органів державної влади.

Основні економічні причини кризи, що вразила бюджетну і податкову системи Росії, кореняться за межами останніх. До них, перш за все, відносяться нерозвиненість виробництва, стиснення дохідного потенціалу, перелив рублевої грошової маси в накопичення іноземної валюти, вивіз капіталу за кордон. Переважна більшість вітчизняних підприємств-платників податків використовують застаріле обладнання, технології, відчувають гостру нестачу оборотних коштів і не можуть збути свою недостатньо конкурентоспроможну продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Все це призводить, в першу чергу, до виникнення взаємних неплатежів, а потім і до зниження можливостей сплачувати податки. Як правило, для підприємств, що опинилися залученими в ланцюг неплатежів, перерахування податків у повному обсязі загрожує банкрутством, тому більшість з них йде шляхом невиконання своїх обов'язків перед бюджетом1. Саме

фінансове становище даних платників податків досить часто є визначальним фактором здійснення податкових злочинів.

Зниження податкового спроможності суб'єктів оподаткування слід розцінювати як одну з важливих економічних причин ухилення від сплати податків.

Що ж до економічно благополучних підприємств, серед яких виділяються торгово-закупівельні, посередницькі, то в причинному комплексі масового ухилення їх власників від сплати податків визначальний вплив надає соціально-психологічний фактор.

Інші причини економічного характеру криються в самій податковій системі. Пристрій з дуже важкий податковий тягар і велика кількість податків і зборів, що мали місце до недавнього часу в Росії, як правило, називалися в числі основних причин масового ухилення від сплати податків. Все це створювало відчуття «податкової зашморгу».

Важливою складовою комплексу, що детермінують ухилення від сплати податків, слід визнати позабанковому обігу готівкових коштів.У Російській Федерації широко використовувалися операції як з рублевої, так і з валютною готівкою, не фіксується в бухгалтерському обліку та звітності. Позабанковому обігу грошових коштів у значній мірі сприяють фірми, що спеціалізуються на незаконному їх переведенні в готівку.

Політичні причини ухилення від сплати податків бувають пов'язані з визначенням пріоритетів регулюючої функції податків. Кримінологічний аналіз причин широкого розповсюдження податкових правопорушень вказує на значні вади проведеної податкової політики, спрямованої перш за все на здійснення фіскальних, а не стимулюючих функцій оподаткування. У таких умовах ухилення від сплати податків стає природним способом самозахисту платників податків.

Відзначається пряма залежність зниження податкової дисципліни і від загальної політичної ситуації в країні. У періоди різкого загострення кризи державної влади (відставка уряду, загроза розпуску парламенту, ініціювання процедури імпічменту президента) в Росії відзначалося різке зниження збирання податків.

Значущі також недосконалість та нестабільність податкового законодавства (правова складова причинного комплексу).

До числа організаційних причин перш за все слід віднести недоліки у взаємодії між органами податкового

контролю, органами внутрішніх справ, іншими контролюючими і правоохоронними органами. Недостатній розвиток отримало міжнародне співробітництво у справі боротьби з податковими злочинами та правопорушеннями.

Останнім часом порушення податкового законодавства все частіше виявляються пов'язаними із зовнішньоекономічною діяльністю господарюючих суб'єктів. Відсутність відповідних угод про взаємодію з фіскальними апаратами більшості держав перешкоджає проведенню розслідування фактів ухилення від сплати податків, що носять міжнародний характер. Неможливість такої взаємодії з окремими країнами обумовлена також тим, що відповідно до їх законодавством порушення податкового законодавства ні за яких обставин не розглядаються як злочини.

З організаційними причинами ухилення від оподаткування тісно пов'язані причини технічного характеру, у тому числі недосконалість форм і методів податкового контролю. Усе ще поширені факти накладення податковими органами зайвих штрафних санкцій, незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, порушення порядку податкового виробництва. Виїзні і камеральні податкові перевірки не завжди проводяться кваліфіковано і глибоко, їх результати нерідко оформляються неякісно.

Ухилення від оподаткування в значній мірі обумовлено недостатньою професійної компетентності керівників та бухгалтерських працівників організацій. Відзначаються недостатньо чітке уявлення про собівартість продукції, невміння обгрунтовано її визначати, обчислювати оподатковуваний прибуток, інші об'єкти оподаткування.

До числа чисто технічних причин можна віднести недоліки застосування контрольно-касової техніки при здійсненні грошових розрахунків з населенням. Практично тільки 70% загального товарообігу здійснюється з використанням зазначеної техніки.

Об'єктивні причини, що детермінують податкову злочинність, тісно взаємопов'язані з суб'єктивними. Останні є не менш важливими, а часом і визначальними в причинному комплексі податкової злочинності. Суб'єктивні причини пов'язані з негативним морально-психологічним фактором. Ухилення від сплати податків вітчизняних платників податків багато в чому визначається наявністю гострих суперечностей між інтересами держави і суспільства, з одного боку, і нових приватних власників - з іншого. Морально-психологічний фактор податкової злочинності значною мірою визначається не витратами оподаткування, а загальної негативної морально-правової атмосферою суспільства, низьким рівнем його податкової культури, а також стійким негативним ставленням населення до податкової системи взагалі, домінуванням корисливих мотивів у поведінці злочинців.

Негативний вплив на психологічний настрій платників податків, а отже, і на їх старанність надають недоліки кримінальної політики держави, зокрема практика застосування кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за порушення податкового законодавства. Слід визнати, що вона не позбавлена недоліків. Справедливо наголошується, що судова практика у справах про податкові злочини відрізняється неабияким лібералізмом, особливо при призначенні покарання і відшкодування збитку. Негативний ефект мають і регулярно проводяться державою амністії (у тому числі податкова), а також різні реструктуризації та списання недоїмок. Подібні дії лише породжують у свідомості платників податків переконання, що порушники податкового законодавства в кінцевому підсумку вони залишаються безкарними.