Головна Кримінологія Окремі види злочинності і особливості боротьби з ними Особливості боротьби зі злочинністю терористичного характеру

Особливості боротьби зі злочинністю терористичного характеру

Боротьба зі злочинністю терористичного характеру повинна починатися з інформаційно-аналітичної діяльності - з'ясування того, що таке тероризм і злочинність терористичного характеру; яка їхня мотивація, ступінь організованості; елементами якої більш складної кримінальної діяльності вони є; який характер такої діяльності, її спрямованість; які причини, умови участі в ній різних суб'єктів. При цьому важливо вивчати:

злочину терористичного характеру;

характеристики їхніх суб'єктів, у тому числі організованих злочинних формувань,

обставини, в яких сформувалась мотивація, приймалося рішення про здійснення терористичної акції; ситуації реалізації даного рішення; особливості посткрімінального етапу мехнізма злочинної поведінки - догляду винних від відповідальності, приховування слідів злочинів, протидії співробітникам правоохоронних органів і т. д.

Загальне попередження тероризму й злочинів терористичного характеру - це, в першу чергу, гармонізація взаємодії різних цивілізацій, країн, що народів, соціальних груп на основі взаємної поваги та надання необхідної допомоги нужденним в ній суб'єктам. Це наявність дієвих механізмів міжнародного та іншого співробітництва суб'єктів охорони правопорядку, що забезпечують невідворотність передбаченої законами відповідальність за злочини. Вказане також має на увазі таке формування особистості з раннього віку, яке б забезпечувало вищеназвану гармонізацію і цивілізоване вирішення конфліктів і проблем.

Спеціальне попередження тероризму і злочинів терористичного характеру припускає цілеспрямоване реагування на їх специфічні причинні комплекси та інші обставини, що беруть участь в детермінації даних явищ. Не можна добитися успіху в боротьбі з тероризмом, не ведучи активної та успішної боротьби з організованою злочинністю, а також синхронної боротьби з іншими кримінальними проявами - економічної, корупційної та іншими видами злочинності.

Чи підлягають виділенню об'єкти, які потребують особливої уваги як криміногенні небудь підвищено віктимні з точки зору терористичної загрози:

1) соціальні групи або окремі особи:

а) характеризуються підвищеною ймовірністю вчинення
злочинів терористичного характеру: ті, хто пов'язаний з терористичними організаціями, що їх учасниками; помічений в діях, типових для приготування до здійснення терористичної акції; ущемлені у своїх правах і законних інтересах,
не знаходять законних способів вирішення проблем, що характеризуються украй агресивним настроєм і т. п.;

б) щодо яких існує підвищена ймовірність
терористичного впливу: державні, громадські
діячі - потенційні жертви терористичного акту; групи осіб, вчинення терористичної акції у відношенні яких створює високу ймовірність суспільної паніки, найбільш чутливого впливу на адресатів вимог терористів і т. п.;

2) об'єкти, значимі для терористів:

а) сховища зброї, боєприпасів і вибухових засобів, що радіоактивних матеріалів та ін, акції у відношенні яких здатні викликати сильний громадський резонанс і в той же час забезпечувати поповнення бойових арсеналів терористів;

б) об'єкти зосередження значної кількості людей і
одночасно виступають джерелами підвищеної небезпеки, внаслідок чого загибель людей при терористичної акції
є найбільш вірогідною і супроводжується руйнівними наслідками (літаки, морські судна, інші види
транспорту та ін.);

в) інші місця зосередження значної кількості людей, особливо дітей, хворих, вагітних жінок, терористична акція у відношенні яких може з більшою часткою ймовірності привести до виконання вимог терористів;

г) об'єкти, особливо значущі для нації чи певних соціальних груп (культові, історичні значимі, схову
культурних цінностей і т. д.).

Своєчасне і точне виділення відповідних груп і соціальних об'єктів передбачає використання результатів оперативно-розшукової, розвідувальної і контррозвідувальної діяльності, заяв і повідомлень, матеріалів кримінальних справ, аналітичних матеріалів, узагальнюючих дані про злочини терористичного характеру.

Зміст спеціально-попереджувальної діяльності - це робота:

з людьми як в аспекті підвищення пильність і захищеності потенційних жертв тероризму, їх спеціального освіти, так і з позиції виключення можливості здійснення конкретною людиною злочину терористичного характеру. Остання досягається одночасним впливом на особистісні характеристики (потребностно-мотиваційну, ціннісно-нормативну системи, що емоційний стан, життєві плани і т. п.) і на умови життєдіяльності людей з наданням їм, при необхідності, соціальної допомоги та створенням для них реальної оптимістичної перспективи;

на терористично значущих об'єктах шляхом створення там систем безпеки, органічно поєднати зі специфікою кожного об'єкта, включених у відповідні «технологiчнi процеси" його функціонування; проведення там належної оперативно-розшукової діяльності; освіти знаходяться на об'єктах людей, попередження їх віктимна поведенія1.

Індивідуальне попередження злочинів терористичного характеру набуває особливого значення в умовах продуманого залучення людей до скоєння злочинів терористичного характеру. Це - організована, цілеспрямована, що враховує особистісні характеристики та умови житті людей діяльність організаторів тероризму.

Індивідуальне попередження злочинів терористичного характеру має враховувати особливості процесів і характеру «обробки» суб'єктів таким злочинам. При необхідності слід залучати фахівців у галузі психопрограмування, а також інших, здатних нейтралізувати надану на таких суб'єктів тривалий та інтенсивний вплив.

При цьому важливо завжди пам'ятати, що зміна поведінки людини відбувається в результаті взаємопов'язаних процесів впливу на його особистісні характеристики і оздоровлення умов його життєдіяльності.

При припинення терористичних акцій, здійсненні правоохоронної діяльності необхідно враховувати особливості як самих акцій, що так і проведення контртерористичних операцій.

Важливо розслідувати злочини терористичного характеру з урахуванням наслідків терористичних та акцій в системі з контртерористичної операцією і її наслідками (наслідками тероризму в широкому розумінні).

У процесі терористичної акції та проведення контртерористичної операції події часто розвиваються за складним сценарієм.

Операція з безпосереднього припинення терористичної акції передбачає використання мір психологічного і фізичного впливу на терористів, але слід враховувати, що такі заходи здатні відбиватися на об'єктах безпосереднього психофізичного впливу терористів. Дані об'єкти нерідко виявляються між терористами і співробітниками контртерористичних підрозділів, в результаті чого їм заподіюється шкода і тими і іншими.

Типова ситуація вчинення терористичної акції і контртеррюрістіческой операції зображена на схемі.

Організатори терористичної акції впливають на сторону, від якої вони вимагають виконання того чи інших акцій, і одночасно - на виконавців терористичної акції; виконавці впливають на об'єкти безпосереднього психофізичного насильства.

Терористична акція викликає відповідну реакцію державних органів, і спочатку в справу вступають суб'єкти контртерористичного оперативного реагування. Їхнє завдання - убезпечити жертви терористичної акції, нейтралізувати дії терористів, затримати їх. Взаємодія терористів і контртерористичних підрозділів часто супроводжується застосуванням зброї і тягне за собою жертви. Причому не завжди вдається врятувати всіх осіб - об'єктів безпосередньої психофізичного впливу терористів. Іноді гинуть і випадкові свідки терористичної акції і контртерористичних заходів.

Після завершення екстремальної стадії контртерористичної операції розгортається кримінально-процесуальна діяльність - розслідування, за яким йде судовий розгляд, що покарання винних і т. д.

У процесі попереднього розслідування та судового розгляду підлягають з'ясування всі складові предмета доказування по справах про террорізме1.

Важливо, наприклад, вже при огляді місця події, проведенні інших слідчих дій розмежовувати шкоду, безпосередньо заподіюється терористами і опосередковано що виникає в результаті їх збройного опору силам правопорядку. В останньому випадку з'являються вимушені жертви контртерористичної операції. Слід чітко фіксувати всі наслідки терористичних акцій і в процесуальних документах належним чином відображати розміри шкоди, суб'єктів її заподіяння, ступінь вимушеність заподіяння шкоди та інші обставини.

Це робиться по-перше, з метою забезпечення відшкодування шкоди всім потерпілим, по-друге, попередження таких для ситуацій, коли пропагандистська машина терористів всю провину за шкоду завдає на суб'єктів контртерористичної операції, перебільшує масштаби і заперечує вимушеність заподіяння шкоди. Після цього посібниками терористів висуваються вимоги щодо відшкодування шкоди і того, що з'явився наслідком виключно прямих дій терористів. Розслідування кримінальної справи про терористичної акції в Москві на Дубровці особливо чітко висвітило актуальність проблеми даної.

Слід забезпечувати залучення до кримінальної відповідальність не тільки виконавців та організаторів конкретної терористичної акції, але й організаторів великомасштабної злочинної діяльності, в рамках якої давалося вказівку про проведення терористичної акції. Одночасно підлягають з'ясуванню взаємини і тих, і інших з організаторів третьою стороною, до якої висувалися відповідні вимоги, суть цих вимог, їх обгрунтованість. Не можна виключати неправомірний характер дій третьої сторони і стимулювання ними терористичного реагування на порушення прав, законних інтересів суб'єктів.

Чи підлягають встановленню мотивація як організаторів, керівників, так і виконавців злочину, а також причини та умови тероризму. При цьому важливо розмежовувати так звані спонукальну і смислообразуюшую мотивації.Перша, дійсно спонукає до тероризму, як правило, вуалюють та підміняється виправдувати скоєний злочин поясненням.

Суб'єкти боротьби з тероризмом перераховані в ст. 6 Закону про боротьбу з тероризмом: «1. Основним суб'єктом керівництва боротьбою з тероризмом та забезпечення її необхідними силами, засобами і ресурсами є Уряд Російської Федерації. 2. Федеральні органи виконавчої влади беруть участь у боротьбі із тероризмом у межах своєї компетенції, установленої федеральною законами й іншими нормативними правовими актами Російської Федерації. 3. Суб'єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу із тероризмом у межах своєї компетенції, є: Федеральна служба безпеки Російської Федерації; Міністерство внутрішніх справ Російської Федерації; Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації; Федеральна служба охорони Російської Федерації; Міністерство оборони Російської Федерації (в ред. Федерального закону від 30 червня 2003 № 86-ФЗ). 4 Суб'єктами, які беруть участь у попередженні, виявлення та припинення терористичної діяльності в межах своєї компетенції, є й інші федеральні органи виконавчої влади, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

5. У разі ліквідації, реорганізації або перейменування перерахованих у цій статті федеральних органів виконавчої влади їх функції в галузі боротьби з тероризмом переходять до їх правонаступників. 6. Для координації діяльності суб'єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом, відповідно до рішень Президента Російської Федерації або рішеннями Кабінету Міністрів України можуть створюватися антитерористичні комісії на федеральному та регіональному рівні ... »

Важливу загальну організуючу функцію виконує Федеральна антитерористична комісія. Вона вирішує наступні основні задачі: виробляє основи державної політики у області боротьби з тероризмом в Російській Федерації та рекомендації, направлення на підвищення ефективності роботи щодо виявлення та усунення причин і умов, що сприяють виникненню тероризму та здійснення терористичної діяльності; здійснює збір та аналіз інформації про стан і тенденції тероризму на території Російської Федерації; координує діяльність федеральних органів виконавчої влади, що здійснюють боротьбу з тероризмом, з метою досягнення узгодженості їх дій щодо попередження, виявлення та припинення терористичних акцій, а також виявлення та усунення причин і умов, що сприяють підготовці та реалізації терористичних акцій; бере участь у підготовці міжнародних договорів в Російській Федерації в області боротьби з тероризмом; виробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства України в сфері боротьби з тероризмом. Також указами Президента Російської Федерації створюються інші органи, зобов'язані оперативно реагувати на ситуацію із тероризмом у конкретних умовах місця і времені1.

Конкретні заходи вживаються в рамках певної стратегії і тактики боротьби, яка визначається, в тому числі, федеральними органами влади. Так, Рада Федерації Федеральних Зборів РФ 20 вересня 2004 на пленарному засіданні, підтримавши невідкладних заходів протидії тероризму, прийняті після подій у Беслані 1 вересня 2004, запропонував розробити і прийняти наступну систему заходів загального і спеціального попередження тероризму:

провести узгоджені антитерористичні заходи і забезпечити зміцнення національній безпеці країни;

вживати заходів з недопущення міжнаціональних конфліктів удосконалювати форми та методи антитерористичної пропаганди;

розробити програми сприяння зайнятості населення та створення нових робочих місць;

привести нормативно-правову базу боротьби із тероризмом в відповідність з реально ситуацією, що склалася; посилити законодавство в частині відповідальності осіб, що беруть участь і причетних до вчинення терористичних актів;

вжити комплекс заходів, спрямованих на забезпечення безпеки громадян, вдосконалювати системи соціального підтримки постраждалих в результаті терористичних актів і осіб, які брали участь в контртерористичних операціях;

здійснювати підготовку спеціальних підрозділів, що беруть участь у проведенні контртерористичних операцій;

посилити контроль за виробництвом, обігом, застосуванням та утилізацією вибухових речовин та інших небезпечних, провести повну інвентаризацію зброї та боєприпасів, що знаходяться у державних організацій, а також розробити додаткові заходи щодо забезпечення безпеки гідротехнічних споруд і атомних електростанцій;

посилити контроль за суворим дотриманням норм по здачі і прийому в експлуатацію громадських об'єктів і розробити комплекс заходів щодо забезпечення безпеки закладів освіти та охорони здоров'я;

кардинально переглянути сформовану систему забезпечення безпеки на транспорті, зокрема, створити систему контролю за своєчасною реєстрацією і пересуванням автотранспортних засобів, виявлення викрадених автомашин, а також затвердити перелік об'єктів, які потенційно можуть бути об'єктами для вчинення терористичних актів, підвищити ступінь їхньої безпеки та законодавчо встановити відповідальність їх керівників за невжиття заходів щодо попередження терористичних актів;

посилити систему контролю за незаконною міграцією, забезпеченням паспортного контролю та візового режиму, що а також

суворим дотриманням законодавства наймачами іноземної робочої сили або сезонних робітників;

посилити контроль за обігом готівкової іноземної валюти поза банківською сферою та її ввезенням на територію Росії;

переглянути існуючу методику федеральних адресних інвестиційних програм, спрямованих на боротьбу із тероризмом;

російським регіонам розробити законодавчі основи для участі населення в охороні громадського порядку на їх території, забезпечити особливу охорону місць масового скупчення людей1.

Боротьба з тероризмом не може бути успішною без наявності:

послідовного здійснення несуперечливою політики боротьби з тероризмом. До останнього часу міжнародною спільнотою не сформульовано чітке визначення тероризму і не вироблена єдина принципова позиція по відношенню до нему2;

розгорнутої правової бази такої боротьби та її постійного вдосконалення з урахуванням кримінальних реалій і мінливої соціальної ситуації;

ведення боротьби з тероризмом в рамках системної боротьби зі злочинністю в режимі законності;

пріоритетності попереджувальних заходів;

сприяння спеціальним суб'єктам боротьби з тероризмом інших державних органів і посадових осіб, інститутів громадянського суспільства, всіх громадян. Велику допомогу здатні надавати засоби масової інформації;

ефективного міжнародного співробітництва «без подвійних стандартів».