Головна Кримінологія Окремі види злочинності і особливості боротьби з ними Особливості боротьби із організованою злочинністю

Особливості боротьби із організованою злочинністю

Боротьба з організованою злочинністю передбачає єдність загальорганізаційних, попереджувальної і правоохоронної діяльності.

Специфіка боротьби визначається врахуванням закономірностей організованої злочинності та її детермінації, причинності, а також результатами досліджень її особливостей в конкретних просторово-часових межах.

Відповіді на запитання про характеристики і причини організованої злочинності, яка існує у конкретних умовах місця і часу, а також про найбільш дієвих заходи реагування на неї можна отримати тільки на основі аналізу системи джерел даних про таку злочинності, її зміни, чутливості до прийнятих попереджувальним і правоохоронних заходів . При цьому постає можливість виявляти ефективні і неефективні варіанти реагування, виробляти рекомендації з оптимізації попередження і інших напрямів боротьби з цим явищем.

Організована злочинність аналізується в загальному контексті соціальному, а також у взаємодії, взаємозалежності з іншими кримінальними і іншими негативними явищами (корупцією, тероризмом, тіньовою економікою, тіньовий юстицією і т. п.)1.  &nbsp

Розвиток організованої злочинності розглядається як процес, у якому кількісні зміни при їх накопиченні, розвитку переходять в якісні і породжують нові стану не тільки організованої злочинності, а й усієї злочинності в цілому, а також суспільства. Це важливо для вдосконалення боротьби зі злочинністю з урахуванням необхідності декриміналізації деформованих суспільних відносин і інститутів.

Неприпустимо ототожнювати оцінку стану організованої злочинності і оцінку діяльності правоохоронних органів по боротьбі з злочинністю. Стан і зміна організованої злочинності перш за все і значною мірою визначаються загальними умовами економічного, соціального, політичного і духовного характеру. У той же час безсумнівно, що правоохоронці, спецслужби здатні своєчасно виявляти, припиняти і знижувати організовану кримінальну активність, роз'єднувати і ліквідувати організовані злочинні формування як такі, переривати їх взаємодію між собою та взаємодія їх учасників.

З урахуванням складних механізмів детермінації і самодетермінації організованої злочинності розширення останньої не можна однозначно оцінювати як результат ослаблення діяльності правоохоронних органів по боротьбі з нею. Відповідно і зниження злочинності - це не завжди успіх лише правоохоронних органів. Потрібно поглиблений аналіз причин змін кримінальної ситуації.

При вивченні організованої злочинності важливо виявляти не лише загальні риси в організованій злочинності різних регіонів або організованих злочинних формуваннях, а також враховувати особливості, відмінності для того, щоб диференційовано, з урахуванням їх здійснювати практичну діяльність.

Також слід звертати увагу як на найбільш поширені, типові характеристики, так і на одиничні, неповторні, а потім з'ясовувати природу останніх. Неповторне може бути результатом випадкового збігу обставин і тоді при аналізі організованої злочинності в цілому їм можна було б знехтувати. Але не виключено інше: це неповторне і несподіване служить проявом якоїсь нової, що народжується тенденції. Якщо у досліджуваний період з'явилося нове злочинне формування з нетрадиційними формами злочинної діяльності, не зовсім звичайними по мотивації, об'єктів і способів посягання, його необхідно ретельно проаналізувати. Це дозволить вчасно виявити нові тенденції та своєчасно розпочати вироблення адекватних заходів. В іншому випадку ці зміни будуть проявлятися все виразніше.

Результати кримінологічного аналізу (пізнання й оцінки) є підставою для: прогнозування; подальшою вироблення стратегії й тактики боротьби з організованою злочинністю, проведення окремих операцій; цільового програмування боротьби; вдосконалення правової бази боротьби, її кадрового, організаційного та ресурсного забезпечення, координації діяльності різних суб'єктів боротьби з організованою злочинністю.

Під час розробки стратегії боротьби з організованою злочинністю важливий першочерговим облік наступних її характеристик:

наявність організованих формувань, що забезпечують широкомасштабну ініціативну злочинну діяльність;

провідна мотивація учасників - забезпечення надприбутків інтересів і політичних, у тому числі глобального характеру. Це тягне за собою кримінального розвиток ринку (незаконний обіг зброї, наркотиків, ядерних матеріалів, людських органів для трансплантації, людей тощо) а також злочини терористичного характеру, проти основ конституційного ладу і безпеки держави, проти миру і безпеки людства, ряду інших;

наявність отриманих у результаті здійснення економічних та інших злочинів великих кримінальних капіталів, значною мірою легалізованих, що впливають на систему економічних відносин в країні і визначають економічну основу функціонування і розширення організованих злочинних формувань, залучення до їх лав нових учасників, а також протидії боротьбі з організованою злочинністю шляхом корупції і т. п.;

використання для досягнення цілей та протидії викриттю різних варіантів фізичного і психічного насильства аж до фізичного усунення неугодних осіб, що забезпечується озброєність, наявністю спеціально підготовлених «бойовиків», використанням незаконних збройних формувань, здійсненням злочинів проти правосуддя, порядку управління та ін;

лобіювання кримінальних інтересів шляхом все більш активного, в тому числі безпосереднього входження представників злочинного середовища у владні державні структури, що пов'язано з вчиненням злочинів у сфері формування державних владних структур, проти конституційних прав і свобод людини і громадянина, проти основ конституційного ладу і безпеки держави, інших;

наступ на державу і суспільство з опорою на їх офіційним структурам, використання повноважень і можливостей посадових осіб, інших службовців за допомогою корупції, вчинення посадових злочинів, проти інтересів служби в комерційних та інших організаціях.

Практично не існує навмисних злочинів, що б не включались до системи організованої злочинної діяльності.

Специфіка стратегії боротьби з організованою злочинністю полягає в наступному:

+1) Цілями боротьби з організованою злочинністю є:

ліквідація організованих злочинних формувань, скорочення масштабів і зниження ступеня суспільної небезпеки кримінальної діяльності;

відшкодування збитку, відновлення порушених прав та законних інтересів потерпілих від організовану злочинність;

усунення, нейтралізація причинних комплексів та інших детермінують дану злочинність обставин;

попередження залучення в організовану кримінальну діяльність нових осіб та її поширення на нові сфери та об'єкти;

2) напрямки боротьби:

роз'єднання організованих злочинних формувань та їх ліквідація;

попередження, виявлення та припинення організованої злочинної діяльності;

виявлення, викриття і кара лідерів і активних учасників організованих злочинних формувань, організованої злочинної діяльності;

виявлення, викриття і залучення до співробітництва на основі закону тих учасників організованих злочинних формувань, організованої злочинної діяльності, які вели себе пасивно, не скоювали тяжких і особливо тяжких злочинів, були залучені в кримінальні формування та діяльність обманом, з використанням фізичного і психічного насильства;

виявлення, припинення руху і вилучення на основі закону кримінальних капіталів;

декриміналізація «освоєних» організованими злочинцями державних структур, громадських інституцій, сфер діяльності;

вжиття заходів щодо забезпечення співпраці з населенням, юридичними особами, суспільними об'єднаннями;

відновлення порушених організованою злочинністю відносин, законних інтересів громадян, поповнення на основі закону необхідної того, чого вони втрачають у зв'язку з наступом на організовану злочинність (дешевих послуг, зайнятості і т. п.);

забезпечення безпеки учасників кримінально-процесуальної діяльності та інших учасників боротьби з організованою злочинністю;

руйнування економічної, політичної, соціальної та духовної основ організованої злочинності шляхом усунення перерахованих вище обставин, що визначають її функціонування та зміцнення позицій в суспільстві;

боротьба з корупцією, екстремізмом, тероризмом та іншими небезпечними формами кримінального насильства;

ефективне кримінальне переслідування за всіма фактами прояви організованого злочинної діяльності, активізація на

основі закону оперативно-розшукової, розвідувальної і контррозвідувальної діяльності та використання їх результатів у кримінальному судочинстві, забезпечення невідворотності передбаченої законом відповідальності винних;

забезпечення спеціалізованої підготовки та підтримання якісного стану кадрового та матеріально-ресурсного забезпечення сил правопорядку, що беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю;

постійне вдосконалення правової основи боротьби із урахуванням змін суспільства і трансформацій організованої злочинності, її кримінальну діяльність. Зокрема, практично всіма фахівцями в галузі боротьби з організованою злочинністю визнається необхідність прийняття комплексного Федерального закону «Про боротьбу з організованою злочинністю» і доповнення КПК України розд. XVII1 «Особливості провадження в кримінальних справах про злочини організованих злочинних формувань, терористичного і корупційного характеру";

взаємодія та координація зусиль всіх суб'єктів, що беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю;

розвиток системи двосторонніх і багатосторонніх договорів між державами про співробітництво у справі боротьби із транснаціональною організованою злочинністю, організованою злочинною діяльністю російських громадян за кордоном та іноземців - у Росії.

Практично всі заходи загального попередження злочинності стосуються і загального попередження організованої злочинності.

Слід лише враховувати при підготовці проектів нормативних правових актів та масштабних соціальних перетворень, проведенні кримінологічних експертиз таких проектів наступне:

оскільки такі проекти могли ініціюватися і лобіюватися кримінальними лідерами важливо підбирати експертів не тільки з огляду на їх професіоналізму та спеціалізації, але також реальної незалежності від прямих або непрямих впливів криміналітету з його капіталами і зв'язками;

при проведенні кримінологічної експертизи необхідно звертати особливу увагу на виявлення обставин, що свідчать про тенденції самодетермінації організованої злочинності - прагненні зберегти та оптимізувати умови, сприятливі для кримінальної діяльності, взаємодії та легалізації різних злочинних формувань;

слід забезпечувати публічне обговорення експертних висновків кримінологів з наданням останнім права та реальної можливості відстоювати свої висновки;

необхідно брати до уваги результати лише кримінологічних експертиз, сплачених за рахунок коштів бюджетної системи Російської Федерації. Це дозволить уникати залежності експертів від різного роду комерційних та інших недержавних структур.

Що стосується спеціального попередження організованої злочинності, то тут перш за все важливо:

не допускати ескалації соціального неблагополуччя до такого ступеня, що продукує організовану злочинність;

реагувати в передбаченому законом порядку на всі факти злочинів та інших порушень закону з вивченням їх можливий зв'язок з іншими злочинними діяннями, організованою злочинною діяльністю;

встановлювати та припиняти зв'язку виявляються осіб, що скоюють злочини та інші правопорушення, з іншими порушниками закону і організованими злочинними формуваннями; вживати заходів до заміщення негативних контактів на позитивні;

попереджати і припиняти втягнення у злочинну та іншу суспільно небезпечну діяльність неповнолітніх, а також людей іншого віку, надавати соціальну допомогу тим, хто її потребує;

попереджати і припиняти гуртування різних організованих злочинних формувань, організаційну діяльність кримінальних лідерів ( «сходки» і т. п.);

не допускати кримінального контролю над територіями, об'єктами, соціальними групами;

вводити форми надання населенню необхідних послуг, трудової зайнятості і інші, альтернативні кримінальним і «тіньовим»;

забезпечувати охорону привабливих для організованих злочинців об'єктів з урахуванням їх кримінального професіоналізму та інформаційно-технічної оснащеності.

Це - аж ніяк не вичерпний перелік заходів, який може бути доповнений.

Удосконалення законодавства про боротьбу з організованою злочинністю повинно здійснюватися з урахуванням її кримінологічної характеристики і тенденцій розвитку, а також міжнародно-правових договорів Росії і кращого вітчизняного, а також зарубіжного досвіду цієї боротьби.

У процесі вдосконалення законодавства важливо забезпечити наступне: 1) наявність і діяльність спеціалізованих підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю мають передбачатися законом, а не підзаконними актами, що

створює основу для їх численних відомчих реорганізацій; 2) в КК РФ необхідно відображати реальні характеристики існуючих в Росії організованих злочинних формувань та їх системної злочинної діяльності; при цьому формулювати диспозиції відповідних норм таким чином, щоб викладене в них підлягало зовнішнього соціального контролю і, отже, - доказуванню; 3) не можна допускати ототожнення два принципово різних типів організованих злочинних формувань: кримінальних організацій і кримінальних співтовариств; 4) не можна пов'язувати криміналізацію організації, керівництва, участі в організованих злочинних формувань з метою здійснення ними виключно тяжких і особливо тяжких злочинів; наявність самого по собі організованого злочинного формування вже є суспільно небезпечною, 5) необхідно ввести в Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації главу про особливості кримінального судочинства у справах про злочини організованих злочинних формувань і злочинах терористичного, корупційного характеру.