Головна Кримінологія Боротьба зі злочинністю Спеціальна Попередження злочинності

Спеціальна Попередження злочинності

Спеціальна попередження злочинності - система впливу на процеси детермінації і причинності злочинності, щодо окремих соціальних груп, сфер діяльності та

об'єктів, що характеризуються підвищеною ймовірністю вчинення злочинів. Особлива увага приділяється тим, які можуть бути особливо привабливими для злочинців, або тих, у яких зосереджуються, формуються і діють злочинці.

У літературі зустрічається й інший підхід до спеціального попередження: «... можна визначити спеціальне попередження злочинів як цілеспрямований процес використання кримінологічних знань і навичок для регулювання поведінки людей з метою дотримання кримінально-правових норм» 1. Тому вживався термін «спеціально-кримінологічне Попередження». Такий підхід переважав на перших етапах відродження кримінології в Росії і підкреслював необхідність цілеспрямованого використання даних кримінології. Проте пізніше уявлення про загальний та спеціальний попередження злочинності стало полнее співвідноситися із усуненням процесів причинності і детермінації злочинності на різних рівнях: мета-, макросередовища, соціально-державної середовища (загальне попередження) і середовища середнього рівня, що виділяється по специфічно кримінологічних критеріями (спеціальне попередження) 2, мікросередовища (індивідуальне попередження).

При спеціальному попередженні злочинності на основі кримінологічних досліджень виділяються підвищено-криміногенні і підвищено-віктимні соціальні групи, сфери діяльності та об'єкти.

До підвищено-криміногенних груп, приміром, відносяться неповнолітні з неблагополучних сімей; особи без певного джерела доходу; групи населення, що знаходяться за межею бідності, легальні доходи яких не можуть забезпечити їх існування. До підвищено-віктимна - сфери діяльності, пов'язані з грошовим та валютним зверненням, або регіони з інтенсивними міграційними потоками і т. п., суб'єкти, які найбільш не захищені від фізичного насильства - діти і т. п.; власники капіталів і такі об'єкти, як сховища цінностей.

Фахівці в області віктімологіі1 виділяють «рольову» віктимна:

а) обумовлену недоліками особи і складністю виконан
няемой їм ролі;

б) що витікає із складності діяльності, тих ситуацій, в
яких виявляється ця особа. Під «особистісної» віктимні -
стю розуміється особистісна характеристика, що підвищує ве
роятность стати жертвою преступленія2.

Як зазначає Н. С. Черних, існує дворівневість об'єкта віктимологічні профілактики:

1) усі види віктимна;

2) особу (конкретні особистісні якості, що обумовлюють особистісну віктимна) та суспільні відносини, що обумовлюють рольову і соціальну віктимна.

До суб'єктів віктимологічні профілактики цей автор відносить:

1) державні і громадські органи (у тому числі вик-тімологіческіе суспільства, які є в багатьох зарубіжних країнах і в Росії);

2) громадян.

В якості спеціальних суб'єктів виступають і державні органи (служби віктимологічні і підрозділи державних структур), і громадські організації, головна функція яких - віктимологічні профілактика, і спеціальні віктимологічні видання. Виконання функцій вик-тімологіческой профілактики базується у тому числі на нормативно-правових актах3.

Попередження злочинності носить завжди диференційований характер - враховуються особливості окремих видів злочинності і їх детермінації, у тому числі причинності. Розробляються, наприклад, програми попередження злочинності неповнолітніх, чи злочинності у сфері видобутку та

переробки золота, чи злочинності на харчових промислових підприємствах та інші. Їх кримінологічної основою служать спеціальні дослідження відповідною злочинності з виділенням поряд із спільними процесами їх детермінації і причинності специфічних, що стосуються саме неповнолітніх, видобутку і переробки золота, харчових промислових предпріятій1. Якщо вдається знизити криміногенний і вик-тимогену потенціал певної групи або об'єкту без вдосконалення всього суспільства, то це вже непоганий результат. Правда, треба бачити його обмеженість: адже посилення захисту одних об'єктів може призвести до перемикання уваги злочинців на інші. У роботах з кримінології, які висвітлюють особливості окремих видів злочинності, показуються і особливості боротьби з німі2.

При виділенні підвищено-криміногенних груп враховуються кримінологічних значущі характеристики поведінки людей та їх середовища.

Кримінологічні значущі характеристики поведінки:

а) вчинення злочинів. Об'єктом попередження всі
гда бувають особи, які відбули покарання за вчинення злочину, особи, звільнені від кримінальної відповідальності за нереабілітуючих підстав, неповнолітні, до яких
застосовано примусові заходи виховного впливу,
і т. п.;

б) вчинення особами інших протиправних проступків, закономірно пов'язаних з злочинною поведінкою і, як правило,
передують йому. Наприклад, хуліганства нерідко передують бійки, факти адміністративно караного, так званого дрібного хуліганства;

в) вчинення особами вкрай аморальних проступків: вживання наркотиків, непомірне вживання алкоголю і т. п.;

г) така поведінка людей, яка очевидно не відповідає
віковими, інших соціальних позиціях, ролям, легальним
доходах і також буває закономірно пов'язано з злочинною поведінкою. Статева розбещеність малолітніх, їх пристрасть до спиртних напоїв, куріння, передчасне залишення навчання, наприклад, змушують їх потай від дорослих шукати грошові кошти для придбання сигарет, спиртних напоїв, модного одягу, частування партнерів і позбавляють їх можливості забезпечити собі в майбутньому гідне існування за рахунок правомірною діяльності. Дорогі закордонні туристичні поїздки, придбання дуже дорогого одягу, машини службовцям зі скромним заробітком також є симптомом для прояву до нього уваги. Якщо виявляється, що це результат боргів, то вплив на такого службовця в рамках закону - важливий етап попередження його корупційного поведінки.

Крім того, при виділенні кримінологічних значимих соціальних характеристик враховується те, що люди або знаходяться безпосередньо, або мають вплив, або орієнтуються на середовище, в якому:

а) трапляються злочини;

б) здійснюються інші правопорушення, закономірно пов'язані з злочинною поведінкою;

в) допускаються вкрай аморальні проступки, пропагуються ідеї, погляди, систему цінностей, які суперечать тим,
які лежать в основі закону, і виражаються в злочинному
поведінці (участь у дозвільної негативною угрупованню неповнолітнього або в секті з антигромадськими характеристиками);

г) існує гострий конфлікт соціальних позицій, ролей і
цінностей. Приміром, в останньому випадку виділяються деякі групи вимушених мігрантів, жили в абсолютно
інших умовах, що займали інші соціальні позиції і зазнають великі адаптаційні труднощі. Такі люди легко
можуть стати і жертвами, і учасниками злочинів. Виділяють
ся також групи осіб, що контактують з кримінальними угрупованнями, в яких існують правила поведінки, що йдуть
врозріз із законом.

У спеціальному попередженні злочинності кримінолог відіграє активну роль:

він представляє результати досліджень, які служать базою для розробки цільових спеціальних програм;

пропонує конкретні напрямки зниження криміногенної ™ і віктимна відповідних суб'єктів, об'єктів, сфер діяльності;

бере участь у розробці системи заходів, що реалізують ці напрямки. Можна було б говорити і про проведення їм кримінологічної експертизи проектів цільових спеціальних програм,

але це можливо тільки за умови складання таких програм без кримінології. Тим часом ці програми повинні розроблятися завжди при безпосередній участі кримінолог, навіть при його керівної ролі.

У спеціальному попередженні злочинності виділяються наступні етапи: раннє попередження, безпосереднє попередження, попередження самодетермінації злочинності. Критерієм їх розмежування служить час прийняття відповідних заходів щодо часу злочинної поведінки.

Раннє попередження злочинності - усунення, нейтралізація процесів детермінації, причинності злочинності до породження ними негативних соціальних відхилень, закономірно попередніх злочинної поведінки. Це своєчасне виявлення й ефективне вирішення тих проблем, що виникають, суперечностей, які закономірно пов'язані саме зі злочинною поведінкою. Наприклад, відома підвищена кріміноген-ність міграції. При розширенні притоку іммігрантів важливо надання їм підвищеної уваги. Причому як в плані надання їм належної соціально-економічної, психологічної підтримки, так і в аспекті ознайомлення їх з діючими в регіоні нормативно-правовими актами, шляхом створення системи соціального контролю в місцях їх компактного перебування.

Безпосереднє попередження злочинності - усунення, нейтралізація процесів детермінації, причинності злочинності на етапі переростання негативних соціальних відхилень у злочинність. Так, це вплив на «сірий» сектор тіньової економіки, бо її «чорний» сектор являє собою економічну злочинність. Прямий товарообмін, здійснення економічної діяльності без реєстрації органічно пов'язані з ухиленням від сплати податків, нерідко з такими порушеннями спеціальних правил, які тягнуть за собою і смертельний результат.

Попередження самодетермінації злочинності - це попередження несприятливих змін злочинності під впливом її власних характеристик. Механізм такої зміни буває різний:

1) прямий вплив шляхом залучення до злочинність все нових осіб, підвищення кримінального професіоналізму, активності і т. п.;

2) вплив через соціальне середовище, в якій спочатку наступають небажані зміни (наприклад, зміни законодавства, системи контролю під впливом лобіювання злочинного інтересу), а потім ці чинники обумовлюють розширення злочинної діяльності та зростання злочинності. Важливу роль у самодетермінації злочинності грають організована і

професійна злочинність. Взагалі ж процеси детермінації змін злочинності відбуваються в результаті взаємодії детермінації злочинності суспільством і її самодетермінації.

Таким чином, при попередженні самодетермінації злочинності мова йде про усунення, нейтралізації тих процесів детермінації і причинності злочинності, які породжуються самим злочинністю, в тому числі цілеспрямовано регулюються професійними та організованими злочинцями. З одного боку, важливі ліквідація економічної, ідеологічної та організаційної основи існування злочинного світу, своєчасна конфіскація майна, нажитого злочинним шляхом, недопущення пропаганди злочинної ідеології, психології, прямого залучення все нових осіб у злочинну діяльність, з іншого - істотно надання можливості особам, які відбули покарання , мати легальні засоби для життя, підтримку їх позитивних зусиль, ненакладення на них вічного тавра «злочинець» і т. д. Це все сприяє запобіганню рецидиву злочинів, ескалації організованої та професійної преступності1.

Вкрай важливо здійснення спеціально-попереджувальної діяльності в рамках права, закону. Ще раз підкреслимо: обмеження прав і законних інтересів громадян може мати місце тільки у передбаченому законом порядку. У спеціальному попередженні злочинності повинен переважати надання суб'єкту необхідної підтримки, допомоги. Не випадково наголошується, що «спеціально-кримінологічне попередження, припускаючи наявність певних знань і навичок, розвиваючись в певному сенсі на власній основі, призводить, хоча й повільно, до створення організаційно виділеного, самостійного напрямки діяльності - особливої галузі соціального контролю» 2.

Система спеціального попередження повинна носити диференційований характер: виділяються системи спеціального попередження злочинності неповнолітніх, молоді, вуличної злочинності, злочинності в сімейно-побутовій сфері, економічній та ін Основні риси спеціального попередження окремих видів злочинності висвітлюються в наступних розділах. На закінчення важливо ще раз наголосити, що попередження злочинності - це завжди творча діяльність, яка повинна носити не умоглядний, волюнтаристський, а науково обгрунтований характер, випливати з результатів досліджень злочинності, її детермінації і причинності, результатів боротьби з нею в конкретних умовах.