Головна Кримінологія Детермінація і причинність злочинності Загальна характеристика процесу виявлення причинності і детермінації злочинності

Загальна характеристика процесу виявлення причинності і детермінації злочинності

Процес виявлення причинності і детермінації злочинності практично здійснюється з одночасним використанням двох прийомів:

за допомогою аналізу загальних даних про стан суспільства, різних його сторонах і їх взаємозв'язку з негативними соціальними відхиленнями;

шляхом кримінологічного аналізу даних про причини і умови окремих злочинів, їх творчого узагальнення і переходу на рівень виявлення причинності і детермінації злочинності як масового явища.

Отримані із застосуванням зазначених підходів дані зіставляються і аналізуються у взаємозв'язку.

Перший шлях представляє собою цілеспрямовану поетапну пізнавальну діяльність:

На першому етапі гіпотетично встановлюється коло суспільних явищ і процесів, пов'язаних зі злочинністю.

Підставою для попереднього окреслення кола таких явищ і процесів служать наступні дані:

а) положення філософів, економістів, політологів, соціологів, соціальних психологів та інших фахівців про стан суспільного організму, соціальних суперечностях, дисфункціях, вплив різних процесів і явищ на негативні
соціальні відхилення (результати теоретичних та емпіричних досліджень);

б) раніше сформульовані висновки кримінологів про взаємозв'язок відповідних станів суспільства, соціальних явищ і процесів із злочинністю (що базуються на відповідних дослідженнях проблем злочинності).

Таким чином, обов'язково вивчаються і враховуються результати попередніх кримінологічних та інших досліджень.

Потім визначаються показники і виявляється стан цих обставин на момент дослідження за даними економічних, соціологічних, інших досліджень. Аналізуються дані соціально-економічної статистики, вибіркових досліджень, підсумків опитувань різних груп населення і т. п.

На другому етапі встановлюються статистичні залежності виділених показників і різних характеристик злочинності. Наприклад, з огляду на посилення міграції в суспільстві і знаючи попередні висновки про підвищеної кримінальної активності мігрантів, кримінолог при аналізі кримінальної статистики, карток первинного обліку, матеріалів про злочини і кримінальних справ з'ясовує, чи збільшується абсолютна кількість мігрантів-злочинців, зростає чи їх питома вага в загальному числі злочинців. Використовується кореляційний аналіз: дані про міграційні потоки зіставляються з даними про злочинності, в тому числі злочинності мігрантів.

Але наявність відповідної залежності може служити тільки підставою для припущення про існування причинного зв'язку. Виявлення останньої вимагає поглиблення в механізм взаємозв'язку. Наприклад, важливо зрозуміти, які саме мігранти скоюють злочини, в яких умовах, за яких взаємодіях. Адже не може ж кримінолог давати рекомендацію «ліквідувати міграцію» або «ліквідувати безробіття». На практиці такі рекомендації якщо прямо і не даються, то в багатьох випадках маються на увазі, коли кримінолог обмежується лише формулюванням самого спільного висновку про зв'язок злочинності з міграцією. Тим часом від нього чекають відповіді на питання, що робити сьогодні, наприклад, для зниження криміногенної ™ міграції. Відповідь у такому випадку буває обгрунтованим тільки при здійсненні глибокого дослідження причинності і детермінації (третій етап).

На третьому етапі при встановленні факту статистичної залежності розкривається її характер: причинно-наслідковий зв'язок, зв'язок станів, функціональна або інша залежність. Статистичну зв'язок не можна відразу трактувати як виявлення причин злочинності, виявляти, за висловом деяких авторів, «статистичний кретинізм».

При цьому використовується весь методичний арсенал кримінології та вирішується завдання виявлення певних закономірностей взаємозв'язку злочинності та інших явищ. Закономірність - це «регулярність або послідовність і повторюваність в розташуванні масових фактів, в яких знаходять своє

прояв об'єктивно діючі закони суспільного розвитку ».