Головна Кримінологія Кримінологія як наука Методики кримінологічного дослідження

Методики кримінологічного дослідження

Вказані методи на практиці застосовуються в сукупності. Причому їх набір залежить від предмета, об'єкта і цілей дослідження. Коли розробляється дослідницька програма, виділяються наступні групи питань:

1) формулювання проблеми, що підлягає дослідженню,
опис її стану з урахуванням аналізу літератури і результатів попередніх досліджень, обгрунтування необхідності її досліджувати;

2) цілі і завдання дослідження;

3) гіпотези;

4) методика дослідження та методики узагальнення отриманих даних.

Наприклад, при вивченні того, наскільки повно офіційна кримінальна статистика відображає дані про фактично скоєних злочинах проти життя та здоров'я особи, використовувався набір таких методів: вивчення статистичних даних; вивчення матеріалів бюро судово-медичної експертизи про результати огляду живих осіб та експертизи трупів; опитування громадян ; вивчення матеріалів лікарень, травматологічних пунктів; опитування працівників органів охорони здоров'я, правоохоронних органів; вивчення матеріалів страхових компаній та опитування їхніх співробітників.

При вивченні особистісних особливостей неповнолітніх правопорушників і з'ясуванні питання, чи відрізняються їхні погляди, переконання від поглядів і переконань ровесників, використовувалися методи анкетного опитування, при обробці їх результатів - методи розпізнавання образів. Зокрема, в пам'ять ЕОМ були введені дані про те, як опитувані оцінювали ті або інші правові ситуації, що вони вважали успіхом у житті, які засоби досягнення такого успіху, на їх думку, були важливими. Тільки на основі відповідей на питання комплексу анкет ЕОМ правильно відрізнили неповнолітніх злочинців від їхніх благополучних однолітків більш ніж у 80% випадків. А потім правильно розпізнала неповнолітніх, які здійснювали корисливі злочини, і неповнолітніх, які здійснювали насильницькі злочини, в 86% випадків.

Важливі не тільки методики, за допомогою яких одержують дані, але й методики узагальнення, оцінки таких даних.

Узагальнення здійснюється, як правило, за наступною схемою.

1.  &nbsp Відбувається обробка відомостей, отриманих в результаті вивчення статистичних даних або опитування.

2. Вичленяються емпіричний факт на базі отриманих даних.

По-перше, емпіричний факт акумулює результати застосування методів різних (аналізу статистичних даних, опитування, події, вивчення кримінальних справ). Дані підлягають оцінці з точки зору надійності та достовірності: має бути впевненість в тому, що даний емпіричний факт може бути встановлений і іншими дослідниками. Перехід від розрізнених даних до емпіричного фактом здійснюється шляхом порівняння, класифікації, типологізації.

По-друге, отримані результати зіставляються з теоретичними науки положеннями, результатами попередніх досліджень.

Наприклад, при опитуванні громадян та представників організацій з'ясувалося, що чимала частина з них постраждала від корисливих злочинних дій. Цифри кримінальної статистики показали, що за той період, про який говорили громадяни, число зареєстрованих корисливих злочинів знизилося. Порівняння даних останнього опитування громадян та представників юридичних осіб за результатами попередніх опитувань свідчить про наростання числа потерпілих. Дані страхової компанії вказують на збільшення числа випадків виплати страхових сум

у зв'язку з крадіжками. Аналіз матеріалів про розгляд заяв громадян показує, що багато з цих заяв не отримали належного дозволу. З аналізу обставин, що породжують корисливі злочини, видно, що ніяких змін на краще не відбулося і, отже, соціальних передумов для зниження крадіжок не було.

На основі сукупності зазначених даних встановлюється наступний емпіричний факт: кількість корисливих посягань реально збільшувалася, але частину з них до кримінальної статистикою не відображалася. Таким чином, у цьому випадку емпіричним фактом треба вважати зазначену вище, а не прямі дані кримінальної статистики про зниження числа зареєстрованих крадіжок.

3. За емпіричним фактом слід теоретичний факт. В результаті емпіричних фактів аналізу робляться теоретичні висновки про закономірності злочинності за певних обставин. Наприклад про те, що з наростанням числа крадіжок і втягуванням в їхнє здійснення все нових соціальних груп населення відбувається зміна характеристик крадіжок, їх суспільної небезпеки і т. д.

Кримінологи регулярно публікують свої оцінки змін злочинності, в яких утримується опис емпіричних фактів і теоретичних виводов1.

Можна привести такий приклад ігнорування необхідності встановлення емпіричного факту. При вивченні кримінальних справ, розглянутих судами, з'ясувалось, що багато грабежі та розбої були вчинені особами в стані алкогольного сп'яніння без попередньої підготовки. Причому викрадалися при цьому незначні суми грошей і предмети. На даному підставі був зроблений висновок про «помельчаніі злочинності». Однак аналіз всіх матеріалів і кримінальних справ показав, що до суду направлялися справи про найбільш очевидних і легко розкриваються злочини. Але зате в призупинених кримінальних справах про грабежі та розбої містяться дані про скоєння злочинів групами осіб, які заздалегідь до них готувалися, цілеспрямовано шукали жертву, брали великими цінностями. Більш того, число таких припинених справ рік у рік зростало. Емпіричний факт в цьому випадку такий: кількість розбоїв та грабежів зростає, і правоохоронні органи не

справляються з «переробкою» у встановленому законом порядку даних про факти продуманих, добре підготовлених злочинів. Останні не розкриваються, а кримінальні справи розглянуті судами непредставітельно відображають характер вчинених розбоїв та грабежів.

Різноманітні та цікаві методики викладаються в роботах, що відображають конкретні кримінологічні дослідження, зокрема дослідження особистості злочинця, моральної і правової свідомості, злочинності та її територіальних відмінностей, причин злочинності. Методики відпрацьовуються і шліфується саме в процесі досліджень.

Від використовуваних методів залежать результати дослідженнь, глибина розуміння закономірності злочинності та її причин. Надійна методика необхідна і при вирішенні проблем організації боротьби зі злочинністю, оцінки ефективності прийнятих попереджувальних, правоохоронних та інших заходів.