Головна Історія права Галузі права Регламентація робочого часу та часу відпочинку

Регламентація робочого часу та часу відпочинку

Робочий час - час, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку організації й умовами трудового договору повинен виконувати трудові обовязки. Робочий час виміряється в тих же одиницях, що і час узагалі - у годинах, днях і т.д., однак трудовим законодавством звичайно використовується такий вимірник, як робочий день і робочий тиждень. Залежно від максимальної тривалості годин робочого часу в розрахунку на тиждень розрізняють:

• нормальний робочий час,

• скорочений робочий час,

• неповний робочий час. Нормальна тривалість робочого часу --

загальновстановленому тривалість робочого часу для всіх працівників, зайнятих на роботах зі звичайними, нормальними умов праці. У відповідності до ст. 91 ТК РФ нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Нормальна робоча тиждень буває пятиденний чи шестиденний. Нормальна тривалість робочого часу, що безпосередньо передує неробочому, святкового дня, може бути зменшена на одну годину. В безперервно діючих організаціях і на окремих видах робіт, де неможливе зменшення тривалості роботи (зміни) у передсвятковий день, переробка компенсується наданням працівникові додаткового часу відпочинку або, за згодою працівника, оплатою за нормами, встановленими для понаднормової роботи. Напередодні вихідних днів тривалість роботи за шестиденному робочому тижні не може перевищувати пяти годин.

Відповідно до ст. 93 ТК РФ скорочений робочий час в залежності від фізіологічних особливостей встановлено:

• 24 години на тиждень - для працівників у віці до шістнадцяти років;

• 35 годин на тиждень - для працівників, які є інвалідами I або II групи;

• 36 годин на тиждень - для працівників віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років;

• 36 годин на тиждень і більше - для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими і (або) небезпечними умовами праці, у порядку, встановленому Урядом РФ.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини норм, зазначених вище для осіб відповідного віку.

Для деяких категорій науково-педагогічних працівників у відповідності до ст. 333 ТК РФ також встановлено скорочений робочий час (професорсько-викладацький склад вузів, технікумів, вчителі шкіл, вихователі дитсадків, медичні працівники і деякі інші). Тривалість робочого часу для них встановлено не більш як 36 годин на тиждень.

Працюючим в нічний час (з 22 години вечора до 6 ранку) встановлена тривалість роботи (зміни) повинна скорочуватись на 1 годину. Ця норма не поширюється на тих, кому робочий час скорочено на інших підставах. Крім цього, кількість нічної роботи зрівнюється з денною, коли це необхідно за умовами виробництва (наприклад, безперервне виробництво). Робота у нічний час оплачується в підвищеному розмірі.

Неповний робочий час охоплює неповний робочий день або неповний робочий тиждень. При неповному робочому дні працівник трудиться менше години, ніж установлено розпорядком чи графіком на даному підприємстві для даної категорії працівників, наприклад замість восьми годин - чотири. При неповному робочому тижні зменшується кількість робочих днів проти пятиденного або шестиденному тижні. Неповний робочий час може складатися одночасно в

зменшенні робочого дня і робочого тижня. Роботодавець зобовязаний установлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень у наступних випадках:

• на прохання вагітної жінки;

• на прохання одного з батьків (опікуна, піклувальника), що має дитину віком до чотирнадцяти років (дитини-інваліда віком до вісімнадцяти років), а також особи, яка здійснює догляд за хворим членом сімї відповідно до медичного висновку. Неповний робочий час має встановлюватися і для інвалідів відповідно до рекомендації МСЕК.

Під час роботи на умовах неповного робочого часу оплата праці працівника провадиться пропорційно відпрацьованому їм часу або залежно від виконаного їм обсягу робіт.

Робота на умовах неповного робочого часу для працівників не спричиняє будь-яких обмежень тривалості щорічної основної оплачуваної відпустки, обчислення трудового стажу й інших трудових прав.

Крім усього іншого, існує робота, яка виходить за межі нормальної тривалості робочого часу. Мова в даному випадку йде про роботу, що виходить за межі нормальної тривалості робочого часу з ініціативи працівника (сумісництво), а також про роботу, що виходить за межі нормальної тривалості робочого часу ініціативи роботодавця (понаднормова робота).

Понаднормова робота за змістом ст. 99 ТК РФ - це робота, вироблена працівником з ініціативи роботодавця за межами встановленої тривалості робочого часу, щоденної роботи (зміни), а також робота понад нормального числа робочих годин за обліковий період.

Залучення до надурочних робіт провадиться роботодавцем з письмової згоди працівника в таких випадках:

1) при виробництві праць, необхідних для оборони країни, а також для відвернення виробничої аварії або усунення наслідків виробничої аварії або стихійного лиха;

2) при виробництві суспільно необхідних праць з водопостачання, газопостачання, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, звязку - для усунення непередбачених обставин, що порушують нормальне їх функціонування;

3) при необхідності виконати (закінчити) розпочату роботу, що унаслідок непередбаченої затримки з технічних умов виробництва не могла бути виконана (закінчена) протягом нормального числа робочих годин, якщо невиконання (незавершення) цієї роботи може викликати псування або загибель майна роботодавця, державного або муніципального майна або створити загрозу життю і здоровю людей;

4) при провадженні тимчасових робіт з ремонту і відновлення механізмів або споруджень у тих випадках, коли несправність їх може викликати припинення робіт для значного числа працівників;

5) для продовження роботи при неявку змінного працівника, якщо робота не допускає перерви. У цих випадках роботодавець повинен негайно вжити заходів щодо заміни змінника іншим працівником.

В інших випадках залучення до надурочних робіт допускається з письмової згоди на працівника і з урахуванням думки виборного профспілкового органу даної організації.

Не допускається залучення до надурочних робіт вагітних жінок, працівників віком до вісімнадцяти років, інших категорій працівників відповідно до федерального закону. Залучення інвалідів, жінок, які мають дітей віком до трьох років, до надурочних робіт допускається з їхньої письмової згоди і за умови, якщо такі роботи не заборонені їм за станом здоровя відповідно до медичного висновку. При цьому інваліди, жінок, які мають дітей віком до трьох років, повинні бути в письмовій формі ознайомлені зі своїм правом відмовитися від надурочних робіт.

Понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин в протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Сумісництво - це виконання працівником іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Укладання трудових договорів про роботу за сумісництвом допускається з необмеженим числом роботодавців, якщо інше не передбачено законом. Робота за сумісництвом може виконуватися працівником, як за місцем його основної роботи, так і в інших організаціях. У трудовому договорі обовязково вказівка на те, що робота є сумісництвом.