Головна Історія права Галузі права Екологічне нормування

Екологічне нормування

Основу еколого-правового механізму складає інститут екологічного нормування.Відповідні норми містяться в Главі V Закону "Про охорону навколишнього середовища", що встановлює правові основи нормування в галузі охорони навколишнього середовища. Основополагающе значення даного інституту полягає в тому, що саме він визначає, чи з одного боку, вимоги до стану навколишнього середовища, відповідність яким дозволяє стверджувати, що середовище сприятливе для життя і здоровя

людини, з іншого - встановлює критерії правомірності поведінки природокористувачів (вплив на навколишнє середовище в межах установлених нормативів є правомірним, а їх перевищення тягне за собою застосування до природокористувачів заходів юридичної відповідальності). Екологічні нормативи можна розділити на дві групи в залежно від того, що саме підлягає нормуванню - якість навколишнього середовища або діяльність, що впливає на її стан. При цьому нормативи якості навколишнього середовища - обєктивна основа для нормативів припустимого впливу на неї; останні визначаються таким чином, щоб вплив на навколишнє середовище не призвело до погіршення її якості понад допустимі межі.

Нормативи якості навколишнього середовища встановлюються для оцінки стану навколишнього середовища з метою збереження природних екологічних систем, генетичного фонду рослин, тварин та інших організмів. У силу того, що вплив на навколишнє середовище може здійснюватися трьома способами-хімічним, фізичним, біологічним впливом, до таких нормативів належать:

• нормативи, встановлені відповідно до хімічними показників стану навколишнього середовища, в тому числі нормативи гранично допустимих концентрацій (ГДК) хімічних речовин, включаючи радіоактивні речовини; нормативи, встановлені відповідно до фізичними показниками стану навколишнього середовища, в тому числі з показниками гранично допустимих рівнів (ПДУ) радіоактивності і тепла; нормативи, встановлені відповідно до біологічними показниками стану навколишнього середовища, в тому числі видів і груп рослин, тварин та інших організмів, що використовуються як індикатори якості навколишнього середовища, а також нормативи гранично допустимих концентрацій мікроорганізмів;

• нормативи допустимого впливу на навколишнє середовище встановлюються з метою запобігання негативного впливу на неї господарської та іншої діяльності. В залежно від способу впливу виділяють такі нормативи допустимого впливу на навколишнє середовище:

+1) Нормативи гранично припустимих викидів (ПДВ) та скидів (ГПС) речовин і мікроорганізмів. Ці нормативи встановлюються для стаціонарних, пересувних і інших джерел дії на навколишнє середовище субєктами господарської та іншої діяльності виходячи з нормативів припустимого антропогенного навантаження на навколишнє середовище, нормативів якості навколишнього середовища, а також технологічних нормативів. Про нормативи припустимого антропогенного навантаження на навколишнє середовище буде сказано нижче. Технологічні нормативи встановлюються для джерел використання впливу на основі найкращих існуючих технологій і відбивають допустиму масу викидів та скидів у розрахунку на одиницю продукції, що випускається. Необхідно враховувати, що при неможливості дотримання нормативів допустимих викидів та скидів може встановлюватися ліміти на викиди і скиди. Встановлення лімітів на викиди і скиди допускається тільки при наявності планів зниження викидів і скидів, погоджених з місцевими органами виконавчої влади, що здійснюють державне управління в галузі охорони навколишнього середовища;

2) нормативи утворення відходів виробництва та споживання та ліміти на розміщення їх;

3) нормативи допустимих ф і з и ч н к и х впливів (кількість тепла, рівні шуму, вібрації, іонізуючого випромінювання, напруженості електромагнітних полів та інших фізичних впливів). Вони встановлюються для кожного джерела такого впливу з урахуванням впливу інших джерел фізичних впливів;

4) нормативи допустимого і з ъ я т і я компонентів природного середовища, що встановлюються у відповідності з обмеженнями обсягу їх вилучення з метою збереження природних і природно-антропогенних обєктів, забезпечення сталого функціонування природних екологічних систем та запобігання їх деградації;

5) нормативи припустимого антропогенного навантаження на навколишнє середовище; встановлюються д л я субєктів господарської та іншої діяльності з метою оцінки та регулювання впливу на навколишнє середовище усіх стаціонарних, пересувних і інших джерел, розташованих в межах конкретних територій і акваторій. Такі нормативи встановлюються по кожному виду дії і сукупного впливу всіх джерел, що знаходяться на цих територіях і акваторіях;

6) згідно з п. 1 ст. 22 Федерального закону "Про охорону навколишнього середовища" законодавством Російської Федерації та її субєктів можуть встановлюватися нормативи іншого припустимого впливу на навколишнє середовище при здійсненні господарської та іншої діяльності. Як приклад можна навести територіальні нормативи, що встановлюють вимоги до розмірів тієї чи іншої території. Так, ст. 111 Водного кодексу РФ передбачені водоохоронні зони навколо поверхневих водних обєктів, в межах яких встановлюється спеціальний режим діяльність.