Система права

Система права висловлює будову права як цілісного правового явища, що носить обєктивний характер. Для системи права характерні єдність і взаємозвязок норм, її складових. Вони не можуть функціонувати ізольовано. Будь-який структурний елемент, узятий із системи права, позбавляється системних функцій, а отже, і соціальної значущості.

Система права - це внутрішня будова національного права, що складається з єдиних за призначенням і внутрішньо узгоджених правових норм, розділених на окремі частини - галузі та інститути права.

Система права включає в себе неоднакові за своїм змістом та обсягом структурні елементи. Будучи цілісним утворенням, система права в той же час підрозділяється на норми права, інститути права, підгалузі і галузі права. Такий розподіл пояснюється великою разнооб-172

разіем суспільних відносин, що відображає і регулює система права.

Традиційно право умовно ділиться на право приватне і право публічне. Критерієм цього поділу виступає характер взаємин між окремою особою і державою в особі її компетентних органів. Приватне право обєднує галузі права, що регулюють відносини, що забезпечують насамперед приватні інтереси, незалежність та ініціативу власників у їх діяльності, у тому числі і в особистих немайнових відносинах. До цих галузей належать ті галузі, в яких індивід виступає самостійним, незалежним субєктом права: цивільне право, трудове право, торгове право, сімейне право і т. д. Публічне право обєднує ті галузі, які регулюють відносини, що забезпечують загальний публічний інтерес. До них відносяться конституційне право, фінансове право, адміністративне право, кримінальне право і т. д.

Залежно від конкретного змісту тих суспільних відносин, що регулюються нормами права, система права включає в себе різні частини. Основний елемент системи права - галузь права - сукупність юридичних норм, що регулюють однорідні суспільні відносини і повязані одним методом правового регулювання. На відміну від інших структурних елементів системи права галузь володіє відносною автономією: вона здатна до самостійного функціонування в загальній системі права. Галузь права відображає і регулює найбільш важливі, відносно відокремлені групи суспільних відносин.

Усі галузі права за своїм характером можуть бути розділені на галузі матеріального права (трудове, цивільне, карне і т. д.) і галузі процесуального права, що містять правила застосування державними та іншими органами і посадовими особами відповідних матеріальних норм (цивільне процесуальне право, кримінально - процесуальне право і т. д.).

Галузь права складається з окремих груп юридичних норм більш локального характеру, якими виступають інститути права.

Правовий інститут - це відокремлена група юридичних норм, що регулюють однорідні суспільні відносини певного виду і які є складовою частиною галузі права.

Усі галузі права складаються з правових інститутів. Так, галузь кримінального права включає інститут злочину, інститут кримінальної відповідальності, інститут покарання та інші. У складі галузі трудового права є правові інститути "трудового договору", "робочого часу", "часу відпочинку", "трудових спорів" і т. д.

Родинні інститути однієї й тієї самої галузі права у своїй сукупності утворюють підгалузь права. Норми підгалузі права регулюють групи близьких відносин певного виду. Наприклад, "доказательственной право" у складі галузі кримінально-процесуального права обєднує цілий ряд правових інститутів (докази, докази-ня та інші).

Правова система сучасного суспільства складається з кількох десятків галузей, найважливішими з яких виступають:

конституційне право - це галузь права, що закріплює основи державного устрою країни, основи правового становища громадян, систему органів держави та їх основні повноваження;

адміністративне право - галузь права, що регулює суспільні відносини, що складаються в процесі здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності органів держави;

фінансове право - галузь права, що регулює суспільні відносини у процесі утворення, розподілу і використання фінансових ресурсів держави та органів місцевого самоврядування;

цивільне право - галузь права, що регулює майнові і повязані з ними особисті немайнові відносини (відносини власності, інші майнові відносини, авторські і винахідницькі права, відносини, повязані із захистом честі і гідність громадянина або організацій і т. д.);

трудове право - галузь права, що регулює суспільні відносини у процесі трудової діяльності людини, насамперед - працю найманих працівників на підприємствах, в установах, організаціях;

сімейне право - галузь права, яка регулює шлюбний но-сімейні відносини. Її норми встановлюють умови та порядок вступу в шлюб, визначають права і обовязки подружжя, батьків та дітей по відношенню один до одного;

цивільне процесуальне право - галузь права, яка регулює порядок розгляду і вирішення судом цивільних справ, а також порядок виконання судових рішень;

кримінальне право - галузь права, яка визначає злочинність і караність діянь, що мають небезпеку для суспільства. Норми кримінального права визначають поняття злочину, встановлюють коло злочинів, види і розміри покарання за злочинну поведінку, обставини, що виключають злочинність і караність діянь, і т. д.;

кримінально-процесуальне право - галузь права, що регулює порядок провадження у кримінальних справах. Норми цієї галузі регулюють діяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду з розслідування і вирішення кримінальних справ, процесуальне становище учасників кримінального судочинства і т. д.